Зросла кількість хворих на інфекційний ендокардит

Клінічна картина:

• Загальна інфекція проявляється підвищенням температури, ознобом, надмірним потовиділенням, болями в суглобах та м’язах, втратою ваги та лімфаденопатією.

• Ураження серця характеризується наявністю шумів та ознаками серцевої недостатності.

• Позасерцеві симптоми поділяються на:

а) Порушення шкіри та слизових: петехії, лінійні крововиливи, вузлики Ослера, плями Дженуея і Рота.

б) Ускладнення через емболію (засніт судин великого та малого кола).

в) Аутоімунні прояви: гломерулонефрит, міокардит, асептичний перикардит, артрит та нефрит.

Виявити запалення ендокарда можна тільки за результатами кардіограми та інших досліджень серця.

Як лікувати

Початкові прояви цього захворювання можуть бути подолані з допомогою антибіотиків, дезінтоксикаційної  терапії, імунокорегувальної та симптоматичної терапії, але якщо інфекція пошкодила клапани серця, необхідне хірургічне втручання.

“Циркулярний абсцес” – ці слова можуть здатися незрозумілими неспеціалістам, але це надзвичайно небезпечний стан, що може загрожувати життю пацієнта. Єдиний шлях до порятунку – це хірургічна операція.

Особливо складним є випадок ендокардиту протеза клапана в пацієнтів, які раніше перенесли операцію на серці.

“Тут усе складніше, бо, як кажуть в Одесі: повторна операція, не первинна. Складніший доступ до серця, серце в злуках, і потребує від хірурга більшої вправності та концентрації”, – підкреслює Ігор Венгер.

Робіть висновки

Збільшення випадків інфекційного ендокардиту, особливо серед тих, хто вже переніс серцеві операції, вимагає пильної уваги та своєчасного лікування. Ігор Венгер, як провідний фахівець у цій царині, закликає до уважності та ретельності у виявленні та лікуванні цієї серйозної проблеми.

Пам’ятайте, своєчасна реакція та компетентне лікування можуть врятувати життя у випадках інфекційного ендокардиту.

Історична довідка

Уперше термін “ендокардит” був введений у 1837-му році вченим, на імення Бульє. Пізніше, у 1883-му році, було введено розділення на гострий та хронічний ендокардит у роботі Айххорста.

У 1981-му році фон Рейн запровадив діагностичні критерії, що базувалися на клінічних симптомах і ствердних результатах культури крові з клапанів серця. Це дало змогу точніше діагностувати це захворювання.

У 1992-му  році були введені нові діагностичні критерії, включно з результатами ехокардіографії, відомі як критерії Дюка, названі на честь Дюрака. Ці критерії значно покращили можливості діагностики ендокардиту.

У 2000-му та 2015-му роках були внесені подальші модифікації до критеріїв Дюка, що відображає постійний розвиток та удосконалення методів діагностики цього захворювання.

Колаж: MEDBOOK

Фото: особистий архів Ігоря Венгера, мережа