Психологічна допомога – це не пакет із консервами

У непрості  часи, коли війна відбувається поруч та коли її ефекти ми пропускаємо крізь наші серця та мозок, зберегти емоційне здоров’я – це нелегке завдання. І тут важлива психологічна підтримка. Про це ми детально поговорили з Яніною Василенко (Смоляр), дипломованим кризовим психологом Єдиного волонтерського центру, що в Чернігові, щоб дізнатися, наскільки важлива психологічна  допомога та як нам всім зберегти ментальне здоров’я під час важких часів.

– Яніно Леонідівно, хто такий кризовий психолог? І чим він відрізняється від психолога у звичному розумінні слова?

– Кризовий психолог – це фахівець, спрямований на працю з особами, які переживають складні життєві обставини, кризові ситуації або надзвичайні події, як-то катастрофа, війна, надзвичайна подія. Іноді переїзд в інше місто може бути кризовою подією, або розлучення.  Його основне завдання – надання першої психологічної допомоги, яка може бути вирішальною в моменти емоційної та психологічної напруги. Ця допомога надається тут і зараз.

Важливо розуміти, що кризовий психолог надає допомогу на рівні емоційної підтримки, допомагаючи зменшити стрес, знайти шляхи впорядкування емоцій та відновлення психологічної стійкості. Ця фахова допомога може бути надана як індивідуально, так і в груповій формі, залежно від потреб конкретних осіб та ситуацій.

– З якими зверненнями найчастіше до вас приходять люди?

У ролі кризового психолога мені доводиться зустрічатися з різними зверненнями, пов’язаними з емоційними та психологічними труднощами. Люди йдуть до мене із такими проблемами, як панічні атаки, коли вони відчувають непереборний страх і тривожність, адже ці емоції можуть серйозно обмежити їхнє повсякденне життя.

Також до мене звертаються із симптомами тривожності, коли постійний страх і напруга перешкоджають нормальному функціонуванню. Нав’язливі думки можуть спричинити дискомфорт та занепокоєння, і важливо навчити клієнтів ефективним стратегіям їх управління.

Насилля з боку оточення може викликати емоційне травмування, і важливо допомогти постраждалим зрозуміти свої емоції та знайти способи подолання цієї складної ситуації.

Почуття приниження та втрата гідності можуть серйозно впливати на самооцінку та самопочуття. Важливо підтримати клієнта у процесі формування ствердного внутрішнього діалогу та відновлення самовіри.

Нервове збудження після травматичних подій може спричинити посттравматичний стресовий розлад. Моя роль полягає в розробці стратегій зняття напруги та поступового відновлення емоційної стійкості.

Агресивні вибухи, апатія, лінь та втрата віри в себе – це лише деякі з проявів емоційної нерівноваги. Важливо визначити корені цих проблем та спільно розробити план відновлення психологічного добробуту.

У роботі кризового психолога важливо виявляти емпатію, вміти слухати та розуміти клієнтів, а також застосовувати ефективні техніки підтримки та допомоги для долання їхніх труднощів.

– Чи готові люди йти на контакт із психологами, чи здебільшого неохоче розкриваються?

– Людська реакція на контакт із психологами може бути дуже різною і залежить від багатьох чинників. Важливо враховувати, що індивідуальні нахили і ставлення до психологічної допомоги можуть значно варіювати від особи до особи.

Проте маю зазначити, що кризовому психологу не потрібно розкриватися. Це робота зі станами за принципом  “тут і зараз”. Наприклад, після сильної травматичної події людина може мати проблеми зі сном, тоді ми працюємо саме над цим питанням.

Звісно, якщо психологічні проблеми стають  глибшими або тривалішими, то важливо розглянути можливість спілкування з психотерапевтом або іншими спеціалістами, які можуть допомогти у вирішенні складніших психологічних питань через глибший аналіз і роботу над особистісними аспектами.

-Як не везти із собою людям війну з України туди, куди вони їдуть від неї? Чи можливо це?

Якщо у внутрішньому світі людини немає війни, то вона не повезе її із собою. Але якщо в неї є значний травматичний воєнний  досвід, то незалежно від назви країни, вона може перенести це із собою. І в цей час саме кризовий психолог може грати  надважливу роль у наданні підтримки людям, які залишили зону конфлікту.

– Скажіть, за Вашими спостереженнями, чи є сьогодні в Україні люди, які б теоретично не потребували психологічної допомоги?

– Важливо враховувати, що психологічна реакція на стресові ситуації може значно відрізнятися від особи до особи. Деякі люди можуть проявляти вищу стійкість до стресу та адаптуватися до непростих обставин, тоді як інші можуть потребувати додаткової психологічної підтримки.

Між тим на сьогодні не існує куточка в Україні, де немає війни, а отже ймовірність небезпеки є скрізь. А коли існує небезпека та загроза життю, нервова система може стати нестабільною.

– Кому й за яких симптомів варто звернутися до психолога?

– У  будь-якій із цих ситуацій, на яких я зазначу,  кризовий психолог може допомогти вам розібратися в почуттях, знайти шляхи подолання труднощів та покращити ваше психічне здоров’я. Якщо ви відчуваєте, що якась із цих ситуацій стосується вас, не соромтеся шукати підтримку та консультацію у фахівця. Це:

• коли вас турбують панічні атаки, постійна тривога та страх, які впливають на вашу повсякденну діяльність
• якщо ви відчуваєте нав’язливі думки або маєте суїцидальні міркування. Це особливо серйозно й потребує негайної уваги
• у разі  емоційного насилля від оточення, коли ви почуваєте, що ваші почуття та гідність принижуються
• коли вас принижують та знижують почуття та самооцінку, і це впливає на вашу психічну стійкість
• після травматичної події, якщо ви відчуваєте нервове збудження, тремтіння тіла або інші сильні реакції
• якщо у вас виникають агресивні прояви, ви не контролюєте злість або вас важко утримувати від агресії
• під час апатії та відчутті безсилля, яке заважає вашій щоденній життєдіяльності
• коли втрачена віра в себе та власні сили, і це впливає на ваші цілі та досягнення
• якщо у вас є нав’язливі думки та думки про суїцид. Це вимагає негайної професійної підтримки

– У чому полягає перша допомога в разі кризових психологічних станів? Чи змінилися механізми або стратегії надання під час війни?

– Перша психологічна допомога в кризовому стані – це прояв співчуття, підтримки та надання емоційної допомоги людині, яка переживає психологічний стрес або кризовий момент. Ключовими аспектами залишаються вислуховування, співчуття відкритість та прагнення допомогти особі впоратися з емоційним станом та знайти шляхи подолання труднощів.

Щодо змін у механізмах та стратегіях надання першої психологічної допомоги під час війни, вони можуть відрізнятися через особливості кризових ситуацій, пов’язаних із конфліктами та насильством. Наприклад, під час війни можуть виникати ускладнення через постійний страх, тривожність та травматичні події.

– Як можна підтримати свою емоційну стабільність у цей складний час?

– Обмежити споживання новин з інтернету. Забезпечити щонайменше 8 годин сну (якщо є проблеми зі сном – звернутися до психолога). Більше часу проводити на вулиці, щоб розширити соціальні зв’язки. Займатися хобі, яке надасть позитивний заряд. Конструктивна сварка також може допомогти, але це повинно бути в безпечній формі для всіх причетних.

– Як допомогти дітям адаптуватися до незвичайних умов і стресу?

– Батькам варто почати ходити до психолога. Це подібно до інструкції в літаку: маску спочатку накладає доросла людина. Також, активна комунікація з дітьми є ключовою – слухати їхні переживання та запитання, а потім надавати зрозумілі та чесні відповіді. Такий підхід може створити атмосферу впевненості та взаєморозуміння.

– Якщо немає можливості звернутися до фахівця, чи можливо самостійно вийти з кризового стану чи якось полегшити його?

– На щастя, існує безліч організацій, які надають підтримку в складних життєвих ситуаціях. Також варто згадати про телефони довіри, які можуть стати в нагоді. Важливо розуміти, що в деяких випадках важко самому собі допомогти. Особливості психіки людини такі, що іноді ми не можемо об’єктивно оцінити ситуацію та знайти вихід із кризи. Це як секс сам із собою. Результат начебто є, але якість… Зрозуміло, що самотньої “внутрішньої розмови” із собою може бути недостатньо для подолання складнощів. Це схоже на ситуацію, коли результат може бути досягнутий індивідуально, але якість підтримки в цьому випадку може залишатися на низькому рівні.

– На Вашу думку, чи достатній рівень надання психологічної допомоги у кризових ситуаціях у Чернігові?

– На мою думку, рівень надання психологічної допомоги у кризових ситуаціях у Чернігові зараз значно покращився проти ситуації після 24 лютого. Фахівців стало більше, оскільки частина спеціалістів, які раніше мусили виїхати з країни, повернулася. Також допомогу надають різні гуманітарні місії, спрямовані на підтримання громадян.

Проте важливо розуміти, що психологічна допомога – це не матеріальний об’єкт, це не пакет із консервами, що можна потримати в руках. Вона є практично не відчутною для інших і тому часто залишається недооціненою.

– Зараз ми маємо той випадок, коли Ви не лише як фахівчиня в галузі психології можете дати людям практичні поради,  але й людина, яка пережила цю ситуацію. Як прийшла війна у Ваше життя? Як Ви переживали це особисто?

– Війна увійшла в моє життя у 2014 році. З того часу я розпочала свій шлях як кризовий психолог. Я не залишилася одна в цій ситуації. Тоді й зараз існує Психологічна Кризова Служба в рамках громадської організації «Українська асоціація фахівців із подолання наслідків психотравмуючих подій»  (ГО “УАФПНПП”). Ця спільнота надає підтримку та допомогу під час важких періодів. Вона об’єднує в собі висококваліфікованих фахівців, які мають глибокі знання та досвід у сфері кризової психології.

– Ви також працюєте з пораненими у шпиталях. І це один із найскладніших напрямів. Як справляєтесь?

– Всі категорії складні. Робота з втратою є найважчою. Не всі можуть працювати з таким горем. Але я працюю. І в Чернігові є група підтримки дорослих , які втратили своїх близьких під час бойових дій. Це 8 кроків для роботи з втратою.

Кожен пацієнт, який потрапляє із фронту зі своєю історією та потребами, потребує індивідуального підходу та догляду. Ця робота вимагає від мене не лише знань та навичок, а і здатності співчувати.

Водночас у цій роботі є моменти радості та задоволення, коли бачиш, як наші бійці поступово відновлюються та повертаються до життя. Кожна мала перемога над психологічною травмою стає великим вкладом у покращення якості життя людей.

– Розкажіть про найскладніші випадки, з якими довелося стикатися у Вашій психологічній практиці.

– Один із найскладніших випадків, з яким мені довелося стикатися в моїй психологічній практиці, був пов’язаний зі страшною трагедією. Військовий підрозділ поніс надвеликі втрати: врятуватися вдалося лише кільком бійцям. Однак жодна кількість підтримки не допомогла одному з тих, хто вижив, досягти ствердного результату після курсу лікування.

Біль та травма були настільки сильними, що він не міг поділитися своїми почуттями та думками зі мною або будь-ким іншим. Я пам’ятаю, як ми сиділи разом, обоє переживаючи цю неймовірно важку хвилину. Говорити про це він не міг. Іноді в такій ситуації достатньо дозволити оплакати втрату. І він отримав дозвіл оплакати цю страшну подію. Я плакала поруч. Горе, яке розділене на двох, – це вже пів горя. Потім воїн поїхав.

Цей досвід нагадав мені, наскільки наша присутність – інколи навіть спільне мовчання і розуміння – можуть бути найціннішим вкладом у підтримку тих, хто стикається зі справжнім випробуванням.

– Чи є місце політиці в контексті діалогу,  чи вона залишається за межами психології?

– Ні, політика за межами. Особисто я ніколи не надаватиму допомогу росіянам.

– Де шукати кризового психолога в Чернігові?

– Психологічний підрозділ Єдиного волонтерського центру перебуває:

• за адресою: м. Чернігів, пр. Миру 34, оф. 27 (будівля старої типографії)
• телефон: +38(067) 4604636 – Яніна Леонідівна Василенко (Смоляр)

Фото: особистий архів Яніни Василенко (Смоляр)