Музейну кімнату створили у Прилуцькій лікарні

Музейну кімнату створили в центральній міській Прилуцькій лікарні. Це  близько 250 екземплярів медичних інструментів, куточок головного лікаря з  речами  минулого століття та 115-річна аптечна стійка, яка обертається навколо своєї осі. Три роки тому облаштували музей на території медзакладу його співробітники Анатолій Шкурат та Олег Шевчук.

Цю аптечну стійку Анатолій Шкурат знайшов на складах лікарні та облаштував, як музейний експонат.

Тут понад 90 предметів, пов’язаних із фармацією. Все, що використовувалося раніше при виготовлення лікарських засобів на території лікарні, – розповів чоловік.

Анатолій Шкурат. ФОТО: Суспільне Чернігів

З неї та 130-річної книжки “Основи гігієни” зародилася ідея створення в Прилуцькій лікарні музейної кімнати. Це було понад три роки тому.

Ще впродовж року Анатолій Шкурат – військовий на пенсії та діючий співробітник лікарні, шукав старовинні та оригінальні предмети, пов’язані із медичною справою, історією закладу.

“Тут все на ентузіазмі, на “могоричах”, на домовленостях, десь побачили, передзвонили до директора: чи вам треба ця вітрина, беріть, для чого. Меценатства тут немає, фундаментальних капіталовкладень також. Тут суто на наших побажаннях і можливостях”, – розповів завідувач урологічного відділення Прилуцької ЦМЛ Олег Шевчук.

Олег Шевчук. ФОТО: Суспільне Чернігів

В цій справі знайшов однодумця – завідувача урологічного відділення Олега Шевчука. Він іще у 2001 році підготував інформаційний стенд про Прилуцьку лікарню. Згодом віддав під музейну кімнату ординаторську урологічного відділення.

Нині тут близько тисячі експонатів. Є речі із понад столітньою історією. Стіл головного лікаря Сергія Ждановича один із таких.

“Все як було, так і залишилось. Я не ставив собі за мету його 100% реставрувати”, – сказав Анатолій Шкурат.

Нині у музеї близько тисячі експонатів. ФОТО: Суспільне Чернігів

Стіл Анатолій Шкурат облаштував, як куточок головного лікаря. Тут є перший мікроскоп лікарні 1949 року, телефон 1950 року, друкарська машинка 1910 року. Це особисті речі Ждановича, які подарувала родина.

Також є і напувальник 1939 року. Ним користувалися, коли на базі лікарні працював госпіталь.

За словами Анатолія, напувальник був би актуальний зараз для поранених бійців.

Напувальник 1939 року. ФОТО: Суспільне Чернігів

Більшість експонатів датуються 50-80 роками. Всіх чоловік класифікував, погрупував та заніс до каталогу. Це предмети огляду та діагностики.

“У 1989 році вже був у Прилуках. На той момент Прилуки володіли такою діагностичною апаратурою, якої і в Києві було дуже мало”.

Деякі з екземплярів музею іноді повертаються до роботи. Наприклад, ручна центрифуга знадобилася в лабораторії, коли були перебої зі світлом.

З останніх надходжень до музею – уламки снарядів із тіл поранений військових ЗСУ. На воєнну тематику війні Анатолій Шкурат планує створити окрему експозицію.

“Оце хірургія надала ті осколки, які були видалені із тіл наших хлопців, які воювали поряд із Прилуками. Є маленькі, а є надто масивні. Це були проникаючі рани в грудну клітину. Всіх поранених, які були в нашій лікарні наші лікарі врятували”.

Фото: Суспільне Чернігів