Дальтонізм: чому виникає та хто має схильність

Чому виникає дальтонізм, які люди мають до нього схильність та які різновиди має це захворювання? Про це розповів гість програми “Відверто з лікарем” лікар-офтальмолог Ігор Лютницький в ефірі Українського радіо “Чернігівська хвиля”.

Далі – з його слів:

Чи вважається дальтонізм хворобою?

Не сказав би, що це хвороба. Це нездатність людського ока розрізняти один чи декілька кольорів. Це також характерно для приматів, у яких будова ока схожа на людське.

З однієї сторони, людина може і не знати, що у неї є така вада, з іншої сторони, це впливає на якість життя людини, на можливість зробити вибір, наприклад, професійний. Але я не можу сказати, що це якийсь хворобливий стан.

В людському оці є два світлочутливих елементи. Це палички, які відповідають за сутінковий зір і колбочки – за кольоровий зір. Є три типи колбочок, які розрізняють світлові промені різної довжини: червоний колір, зелений та синій. І вже решта відтінків формуються за допомогою світлочутливих елементів. Вони містять пігмент, в якому знаходиться білок, який приймає довжину хвилі. Відсутність того чи іншого пігменту, вона може бути вродженою або набутою, викликає дальтонізм і нездатність розрізняти кольори або їх відтінки.

Взагалі відчуття кольору – суб’єктивне, насправді предмети існують поза нашою свідомістю. І колір формується в нашому мозку. Промені падають на предмет, вони відбиваються, наша сітківка формує зображення, і вже мозок створює зображення кольору.

Дуже рідко зустрічається кольорова сліпота. Частіше можна прослідкувати так звану аномалію.

Скільки кольорів може не розрізняти

Найчастіше не розрізняють червоний та зелений колір. Синій рідше, але людина може не розрізняти один-два кольори. Коли не розрізняє усі три – бачить у чорно-білому кольорі. Таке явище називається ахромазія.

Якщо спадково обумовлена відсутність пігменту в колбочках, які сприймають червоний колір, виникає протоаномалія. Це обумовлено генетикою та розвитком кольорочутливих рецепторів.

Якщо людина не бачить кольору, то вона не може бачити і його відтінків.

Хто здебільшого хворіє

Дальтонізм – в основному, спадкова хвороба. Вона пов’язана з жіночою Х-хромосомою. Частіще хворіють чоловіки, тому що генотип жінки – це ХХ хромосоми, й тут є варіанти: якщо це рецесивна ознака, хвороба не проявляється. Чоловіку може дістатися від матері Х-хромосома, яка обумовлює дальтонізм, то з великою вірогідністю ця людина буде дальтоніком.

Набутий дальтонізм може розвинутися через травму, де може пошкодитися сітківка ока чи захворювання: сітківки чи зорового нерва, нервової системи або токсична дія на нервову систему.

Підвиди дальтонізму

протанопія (протаномалія) – нездатність розрізняти червоний колір
дейтеранопія (дейтераномалія)- нездатність розрізняти зелений колір
трітанопія (трітаномалія) – нездатність розрізняти синій колір

Аномалії мають ступені: легку, середню й виражену.

Мають обмеження

Лікарі;
Водії;
Машиністи;
Льотчики;
Космонавти.

Людей таких професій тестують та вказують, яке в них кольоровідчуття.

Як виявляють

Існують певні таблиці, в яких фігури складені в кружечки, які є відтінком певного кольору. Людині показують сторінку, і вона має назвати цифру чи фігуру, яку бачить. Лікар записує сторінку, де людина зробила похибку. В кінці книжки є тестова таблиця, за допомогою якої можна діагностувати той чи інший тип аномалії.

Дальтонізм невиліковний, та є методики, окуляри з певними фільтрами.

Також проводяться дослідження на базі генної інженерії, які намагаються на піддослідних тваринах вводити під сітківку гени, які можуть вплинути на сітківку і рецептори, що постраждали. Це експериментальні роботи, на людях такі досліди не проводили.