Війна нищить серця і психіку наших дітей

Катерина Саранчук, дитячий кардіолог Чернігівської обласної дитячої лікарні, зазначає, що в умовах війни жодна людина в Україні не залишилася осторонь від стресових ситуацій. Це стосується не лише військових чи мешканців окупованих територій, а й мирних жителів, зокрема дітей.

Вона підкреслює, що більшість дітей вже понад три роки перебувають у постійному стресовому стані через воєнні загрози. «Це значно збільшило кількість серцево-судинних, неврологічних і психічних захворювань серед дитячого населення», — пояснює лікарка, наголошуючи, що навіть у таких маленьких пацієнтів спостерігаються серйозні зміни в серцево-судинній системі через вплив стресу.

Американська кардіологічна асоціація вже віднесла психіатричні захворювання, що виникли через стрес, до важливих чинників ризику розвитку серцево-судинних та кардіометаболічних хвороб у дитячому віці. «Емоційний стрес, як і фізичний, тісно пов’язаний із роботою серця», — зауважує Саранчук. Вона додає, що тривога, страх, напруга можуть значно змінити частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск навіть у дітей.

За її словами, стрес у нормальних умовах є адаптивною реакцією організму: «Ця реакція допомагає нам вижити, адже в моменти небезпеки запускається механізм „бий, біжи або завмри“. Але коли стрес стає постійним, він завдає шкоди, зокрема дитячому серцю».

Один із основних чинників, які, за словами Саранчук, є провідними причинами серцевих захворювань, — це стрес, що можна порівняти за своєю шкодою з такими факторами, як нездорове харчування або куріння. Підвищення рівня катехоламінів — гормонів стресу, зокрема адреналіну та кортизолу, — спричиняє значні зміни в організмі, підвищуючи частоту серцебиття, артеріальний тиск і рівень глюкози. У результаті може виникнути атеросклероз, гіпертонія, порушення ритму серця — навіть у дітей.

Лікарка також згадала рідкісний синдром Такоцубо, що набув розголосу як «розбите серце», коли під впливом стресу змінюється структура серця. Вона пояснила, що хоча точна причина виникнення цього синдрому досі вивчається, стресові ситуації, безсумнівно, відіграють важливу роль у його розвитку.

Серед симптомів, на які батьки мають звернути увагу, можуть бути прискорене серцебиття, біль у грудях, задишка, швидка втомлюваність, погіршення переносимості фізичних навантажень і навіть запаморочення з нудотою.

«Перший крок до допомоги своїй дитині — це зрозуміти, що її турбує, і підтримати її, — радить Катерина Саранчук. — Спілкування з дитиною допоможе не лише зменшити рівень стресу, а й збудувати довірчі стосунки».

Батькам важливо не лише допомагати своїм дітям, а й бути зразком здорового ставлення до стресу. «Діти дивляться на вас як на приклад для наслідування», — додає лікарка. Тому важливо контролювати власний рівень стресу й звертати увагу на ті медіа та ігри, які обирають діти.

Саранчук також наголошує на важливості здорового способу життя для підтримки серцево-судинного здоров’я:

• Збалансоване харчування: дієта з високим вмістом клітковини та низьким вмістом жиру, обмеження фастфуду.
• Фізична активність: зменшення часу за екранами та регулярні фізичні вправи.
• Здоровий сон: важливий для зміцнення серцево-судинної та імунної системи, зниження рівня стресу.

«Серце — це головний мотор нашого організму, тому важливо стежити, щоб воно працювало без збоїв», — підсумовує лікарка.

Фото: Чернігівська обласна дитяча лікарня