Хто нагрів руки на квартирах від Червоного Хреста?

В.о. мера Чернігова Олександр Ломако разом із делегаціями представників Червоного Хреста з України, Великої Британії та Австрії урочисто відкрили модульне містечко на вулиці В. Дрозда (мікрорайон ЗАЗ) 22 листопада.

Оренда квартир надається на рік із можливістю продовження для осіб із дійсним документом ВПО (внутрішньо переміщена особа). Зараз таку оренду отримала 81 сім’я, з яких 34 – не місцеві мешканці, а решта – місцеві жителі. Немісцеве походження різне: деякі з Бахмута, Херсонської та Донецької областей.

Під час обговорення виявилася цікава деталь – вартість тимчасового житла, яке передали на баланс фонду комунальної власності міської ради, замість його надання постраждалим від війни, які втратили власні домівки.

Витрати на  будівництво сімох двоповерхових будинків із 112 квартирами (84 однокімнатні та 28 двокімнатних) склали 232 мільйони гривень або 66 445 гривень за квадратний метр. Загальна площа проєкту – 3491,6 м2. Червоний Хрест вклав 157 мільйонів гривень у будівництво та умеблювання квартир, тоді як міська рада спрямувала майже 75 мільйонів гривень на підготовку території та доброустрій.

Є ймовірність, що компанія “УТБ-інжиніринг”, де діють Павло Хайтов та Михайло Томилко, може мати зв’язки з ексмером Владиславом Атрошенком через їхню участь у проєктах для міської ради.

Відомо, що генеральний директор НК Українського Червоного Хреста, Максим Доценко, особисто керував процесом будівництва. Існує версія, за якою він особисто обрав компанію-забудовника.

Це цілком може пояснити відмову Червоного Хреста та Чернігівської міської ради від придбання готового житла на вторинному ринку на суму у 232 мільйони гривень, що могло забезпечити 200 житлових одиниць для постраждалих.

За такі гроші, що були вкладені у новобудову, новосели мали отримати максимально комфортні умови. Проте не все сталося, як гадалося. Деякі мешканці модульного містечка скаржаться на відсутність тиску води, в інших погано працює вентиляція. За словами керівника водоканалу, систему необхідно переробляти.

Недостатнє забезпечення водою може призвести до збільшення ризику захворювань, особливо у випадках, коли не можна забезпечити необхідний рівень гігієни. Щодо конденсату у приміщенні, це може призвести до формування плісняви та погіршення якості повітря. Пліснява може сприяти алергічним реакціям, подразненню дихальних шляхів та загальному погіршенню здоров’я, особливо в людей з астмою або алергіями.

Проте міська влада вже затягнула нову пісню про додаткові вкладення. Мовляв, комісія міської ради та Червоного Хреста не виявила всі недоліки під час будівництва, і тепер немає того, хто мусить їх виправити. Підрядник, що виконував роботи, від’їхав, а об’єкт перейшов на баланс міської ради.

«Червоний Хрест відмовився від відповідальності, зауваживши: «Ми будували для вас, а далі це відповідальність міста», – розповів Вячеслав Почеп, начальник управління капітального будівництва Чернігівської міської ради.

Міська рада розглядає можливість виділення коштів на виправлення недоліків із боку «ЖЕК-13» та Фонду комунального майна Чернігова, проте це може потребувати додаткових коштів із міського бюджету через недоліки контролю за процесом будівництва. Відповідно до оцінювання Почепа, ця сума може сягати 7–8 мільйонів.

Ця сумнівна ситуація з будівництвом спричинила шквал емоційних коментарів у соціальних мережах. Здебільшого дописувачі висловлюють обурення і невдоволення діями влади або організацій, зазначених у тексті, та вимагають змін і дій. Декілька коментарів виражають розчарування у владі та в безсиллі змінити ситуацію.

Представники місцевої влади та Червоного Хреста поки не надали публічних коментарів щодо ситуації.

Здається, нам представили лише першу серію великої афери. Окрім модульного містечка на вулиці Дрозда, у Чернігові триває будівництво майданчика для модульних будиночків, які місто отримало від уряду Латвії. За словами Вячеслава Почепа, ремонтні роботи там фінансуються з міського бюджету.

Колаж: МEDBOOK. Фото: мережа