Кардіологічна розкіш: як жирує Ліна Малашенко

Поки звичайні лікарі Чернігівщини ледве тримаються на плаву, а медсестри, виснажені і принижені, шукають підробітки, — колишня завідувачка блоку інтенсивної терапії зруйнованого рашистами кардіодиспансеру, а нині лікарка-кардіологиня обласної лікарні Ліна Малашенко живе так, ніби належить до іншої касти. Для неї державна медицина — лиш декорація, ширма, тло для особистого комфорту й накопичення. Бо справжні її прибутки — не в палатах із пацієнтами, а в кулуарних домовленостях і «правильних» підписах.

І це лише одна грань гнилої системи. Пані Малашенко — не просто лікарка. Вона — ланка механізму, який мав би стояти на сторожі соціальних прав хворих, а натомість перетворився на знаряддя привілеїв для своїх. Так, саме вона входить до експертної структури, що мала б оцінювати повсякденний стан людини — те, що для простих громадян визначає долю, працездатність, право на допомогу.

Історія МСЕКів, які ці структури замінили, ще пахне хабарями Тетяни Крупи з Хмельниччини. Її справу закрили — але дух безкарности нікуди не зник. Система, як гідра, відростила нові голови. І серед них — ті, хто, мов Малашенко, почувається цілком затишно в цьому болоті.

Якщо глянути на рівень добробуту Малашенко — це ляпас кожному медичному працівнику, який виживає на мізерну ставку. Вона, з усіх поглядів, «обрана»: гонорари, бонуси, кешбеки від фармацевтичних корпорацій. І все це — під прикриттям білого халата, де медицини майже немає, а бізнесу — повна влада.

Нерухомість

Почати варто з житла. Бо саме житло, як лакмусовий папірець, показує не лише добробут, а й світогляд. У декларації Ліни Малашенко нерухомість виглядає цілком пристойно — як для людини, котра добре знає ціну не лише ліків, а й квадратних метрів.

Отже, перша квартира — у Чернігові. Придбана ще у 2002 році. Площа — 72,3 квадратного метра, співвласник — Антон Малашенко. На той момент житло оцінювалося у скромні 29 376 гривень. Тоді це були гроші. Тепер — сума, за яку хіба двері до тієї квартири купиш.

Друга квартира — вже у Львові. У 2021 році пані Малашенко оформлює на себе квартиру — невелику, лише 28,9 м², зате вартістю понад 590 тисяч гривень. Хто там казав, що лікар живе від зарплати до зарплати?

До житла додаються ще дві земельні ділянки у Чернігівській області: одна — у смт Ріпки (0,12 га, 2013 рік), інша — у селі Грабів (2 гектари, 2019 рік). Отже, місця вистачить: і на город, і на маєток, і, як то кажуть, на совість — якби була.

Разом — дві квартири та дві ділянки землі, розкидані між Черніговом, Львовом і Ріпкинським краєм.

Транспортні засоби

На тлі нерухомости транспорт виглядає скромніше — але лише на папері. У декларації значиться один автомобіль — Toyota Yaris 1999 року, придбаний у 2014-му. Мабуть, для контрасту. Бо коли маєш усе, то можна прикинутися скромною.

Та ось деталь: у декларації не зазначено вартости авто. Помилка? Чи, може, звичка не називати речі своїми іменами?

Доходи

А ось де справжня суть. Фінансова декларація Ліни Малашенко — це хроніка подвійного життя. На державній роботі вона отримала 336 487 грн. Це її офіційна зарплата — фасад.

За сумісництвом у приватному «Медичному центрі «Аксіома» — ще 15 685 грн. Але найцікавіше — далі. Бо там починається те, що в народі називають фарм-золото:

•  «Сінево Україна» — 15 561 грн;
• «Берлін-Хемі/Менаріні Україна ГмбХ» — 10 000 грн;
• «КРКА Україна» — 16 773 грн плюс бонус у 90 700 грн;
• «Серв’є Україна» — 24 547 грн;
• «Київмедпрепарат» — 14 907 грн;
•  «ЕГІС Фармасютікалс ПЛС» — 13 665 грн;
•  «Абботт Україна» — 4 969 грн;
• «АстраЗенека Україна» — 12 422 грн;
• «Новартіс Фарма Сервісез АГ» — 6 544 грн;
•  «Сандоз Україна» — 7 142 грн.

І навіть після цього пані Малашенко не посоромилася прийняти 46 гривень від «Чернігівського обласного центру крові». Так, сорок шість гривень! У час, коли люди здають кров задля життя інших — хтось бере копійки за власну тінь.

Разом із фармвиплатами — понад 200 тисяч гривень на рік. Формально — «цивільно-правові виплати», а фактично — винагороди за просування препаратів і фармацевтичні «вдячности», не виключено, за тестування ліків на  пацієнтах.

Грошові активи

А тепер — гроші. Тут починається фарс, замаскований під медичну практику. 9 500 доларів США, 7 500 євро — не в банку, не на рахунках, а «в невідомому місці». Додайте ще 12 000 доларів, позичених третій особі — і ось вона, лікарка-кредиторка.

Разом — понад 28 тисяч доларів готівкою. Для державної медицини — розкіш. Для совісної людини — сором. Бо такі цифри в декларації виглядають не як зароблене, а як символ тіньових схем.

Донати на ЗСУ

І нарешті — момент істини. Коли йдеться про підтримку Збройних Сил України, у декларації Ліни Малашенко — абсолютна порожнеча. Нуль гривень. Нуль доларів. Нуль євро. Нуль участи. Жодного донату на ЗСУ.

Де ваші пожертви, пані лікарко, коли хлопці й дівчата на фронті кладуть життя, щоб ви могли спокійно рахувати купюри і пересуватися своєю Toyota?

Це не просто байдужість. Це моральна ампутація. Бо хто не підтримує воїна — підточує тил. А для людини, яка лікує серця, така черствість — точний діагноз душі.

І це ще не все…

30 травня 2025 року, під час нагородження найкращих лікарів Чернігівщини Орденом Святого Пантелеймона, саме Ліна Малашенко отримала Почесну грамоту «за самовіддане служіння людям, високий професіоналізм та громадянські чесноти під час війни України за її незалежність».

Якщо це — «кращі з кращих», то що тоді говорити про інших? Номінувати таких людей на Орден Святого Пантелеймона — це вже нижче плінтуса. Це відверта насмішка над тими лікарями, хто реально ризикує життям за нашу свободу.

Фото: АвтоФотоПродажа, МЦ “Аксіома”, Чернігівська ОВА