На вебсайті Міністерства охорони здоров’я з’явилася інформація про відремонтований Чернігівський медичний центр сучасної онкології, який одержав фінансову підтримку від відомого німецького виробника Bayer. Через фандрайзингову платформу UNITED24 (залучення грошей та ресурсів неприбуткової організації для реалізації визначеного проєкту або ідеї, – ред.) благодійник передав значну суму – 1 300 000 євро – для реконструкції та обладнання медичних установ України.
Комісія з розподілу коштів для задоволення потреб охорони здоров’я ухвалила рішення спрямувати частину зазначених грошей у розмірі 26 мільйонів 784 тисяч гривень на відновлення Чернігівського медичного центру сучасної онкології.
Під час облоги Чернігова, коли на околицях тривали бойові дії та обстріли, Чернігівський медичний центр сучасної онкології зазнав значних пошкоджень. Особливо постраждав його центральний шестиповерховий хірургічний корпус: унаслідок вибухів та обстрілів були втрачені вікна, частково пошкоджені дах і стіни, а також зруйновано частину діагностичного обладнання. Згідно з повідомленням міністерства, двоє співробітників отримали осколкові поранення, а ще один постраждав від контузії.
Олександр Заїка, в.о. гендиректора онкоцентру, згадує, що на той момент там перебувало 49 пацієнтів після операцій та тих, хто потребував паліативної допомоги та постійного нагляду. Їх перевели до одноповерхового радіологічного відділення. Лікарі надавали консультації пацієнтам, які були вдома, через телефон. Тих, хто очікував на операції, направляли в області, де не відбувалися активні бойові дії. Центр відновив свою роботу у квітні минулого року, але довелося закрити вікна стелажами та плівкою, а дах перекрити руберойдом, щоби працювати в будівлі, яка перебувала в аварійному стані.
Проте свідки, які були в онкоцентрі, описують зовсім іншу картину подій. Касетний обстріл стався 1-го квітня 2022-го року о 6:15. Цікаво, що саме в цей час Олександра Заїки на роботі не було. Він і більшість онкологів покинули місто ще на початку війни, залишивши людей без необхідної допомоги. В онкоцентрі зосталося лише кілька лікарів, які й далі працювали. Можливо, Олександр Заїка, перебуваючи в теплі та комфорті, не повністю усвідомлював, що частина пацієнтів відчайдушно шукала лікарську допомогу, а ті, хто залишився в Чернігові, не могли отримати консультацію лікаря. Їхні можливості дістати фахову пораду в телефонному режимі були серйозно обмежені за браком електроенергії та через постійні обстріли, які переривали зв’язок. І коментарі в соціальних мережах та особисті звернення до нас це підтверджують.
Водночас люди, які пережили облогу Чернігова, чітко пам’ятають, що Олександр Заїка з’явився на роботі лише у квітні, після того, як місто було визволено від окупантів. Ймовірно, це сталося тільки через те, що президент Володимир Зеленський вимагав звільнити з посад тих, хто не був на робочому місці.
Тож публічний виступ народного депутата України, лікаря-онколога Валерія Зуба, протеже якого є Заїка, про необхідність створення відділення в райлікарні Ніжина через активні бойові дії виглядає як спроба виправдати втікачів і уникнути відповідальності за проблеми, з якими стикаються хворі на рак у регіоні під час повномасштабного вторгнення росіян. До речі, серед тих, хто втік, був і Олександр Зуб, син нардепа. Олександр відсидівся в Чернівцях.
Відомо, що очолив новостворене онкологічне відділення в Ніжині, куди замість онкоцентру спрямовувалися ліки з державних фондів та гуманітарна допомога, Роман Палій, рідний племінник Валерія Зуба. До того часу Палій, не маючи достатнього досвіду та лікарської категорії, примудрився очолити паліативне відділення в чернігівському онкоцентрі. Тож це наводить на певні роздуми, чому Валерій Зуб аж із себе виходив та не добирав слів щодо ніжинських депутатів, які проголосували за приєднання районки до КНП “Ніжинська міська лікарня”.
Олександр Заїка ні пари з вуст про те, що звіти деяких джерел вказують на можливі корупційні схеми в онкоцентрі та недостатню ефективність використання фінансових ресурсів. ЗМІ активно висвітлювали подію, як Заїка, з допомогою корумпованих посадовців, скасував переможця тендеру та передав перемогу своїй компанії, ціна якої в торгах була вищою на майже 1,2 мільйона гривень.
Забракло сили Олександру Миколайовичу й розказати про свою судову справу, де він фігурує як організатор злочинної групи, яка вимагала з пацієнтів гроші за послуги, гарантовані державою як безкоштовні. І таких епізодів нараховується 36.
Заїка навіть словом не згадав, як після втечі з Чернігова мав нахабство з’явитися на зустрічі з президентом, у межах якої відбулося вручення нагород нашим захисникам.
Мовчить і про кричущий випадок, як він замість того, щоб сконцентруватися на відновленні онкологічного центру, займався на робочому місці “інноваційними практиками” з підлеглою медсестрою.
Колаж: MEDBOOK. Фото: МОЗ, мережа
Кому війна,а кому матір рідна
Коли вже буде край оцьому свавіллю?! Мало того, що втік, ще й без штанів застукали. Як така людина може очолювати онкоцентр?
Гнати в шию Зуба, Заїку. Розкрали онкоцентр, позмивалися, тепер вдають із себе героїв. Статті замовляють в газетах