Ветеранський простір — реабілітація чи схематоз?

Чернігівська міська влада оголосила про створення комунального неприбуткового підприємства «Ветеранський простір», яке відповідає за діяльність осередку «Серцевір». Головна мета проєкту — підтримка ветеранів, сприяння їхньому фізичному та психологічному відновленню після травм, а також допомога в адаптації до мирного життя.

Проте на самому початку ініціативи в суспільстві виникли суперечливі питання. Основні з них стосуються джерел фінансування проєкту, прозорості підбору кадрів і доцільності створення нової установи. Критики зауважують, що в місті вже працюють організації, які займаються реабілітацією ветеранів і можуть задовольнити існуючі потреби.

Чи стане «Ветеранський простір» реальним проривом у підтримці героїв, чи це лише додаткове навантаження на бюджет без помітного ефекту? Відповіді на ці запитання залишаються відкритими.

Передумови: як це починалося

Усе почалося ще в червні 2022 року, коли Юлія Дмитренко, директорка КУ «Чернігівський обласний центр комплексної реабілітації та обслуговування учасників бойових дій, членів їхніх родин і сімей загиблих», заявила про конфлікт із військовою адміністрацією. Суть непорозуміння полягала в розпорядженні припинити діяльність Центру та об’єднати його з Чернігівською громадською організацією «Гіппократ». Ініціатива передбачала створення КУ «Чернігівський обласний центр ветеранів» із переміщенням до району П’яти Кутів.

Дмитренко висловила стурбованість, зазначивши, що єдиний в області Центр відновив свою роботу, але працює не в повному обсязі через небезпеку: «Групові заняття неможливо проводити». Водночас вона підкреслила, що в Центрі працюють психологи та реабілітологи, зокрема з досвідом роботи з військовими.

Вона вважає рішення адміністрації незрозумілим і наголошує на важливості надання допомоги військовим і їхнім родинам під час активних бойових дій, коли потреба в реабілітації та психологічній підтримці військових є найбільш гострою:«Це дуже актуально, адже є мобілізовані, які не знають, як себе поводити». Окремо вона підкреслила необхідність психологічної підтримки: «Допомога потрібна не після війни, а саме зараз».

Дмитренко переконана, що припинення діяльності Центру — це «злочин проти військових і жителів міста». Вона також зазначила, що Центр продовжує отримувати звернення від воїнів і цивільних: «Люди приходять як від батальйонів, так і на індивідуальну реабілітацію».

Однак у липні 2023 року в Чернігові знову заговорили про створення нового реабілітаційного центру для ветеранів. Міська рада ухвалила рішення передати в оренду приміщення колишньої жіночої консультації на вулиці Пирогова ГО «Ветеранська спільнота України “Серцевір”» за символічну плату — 1 гривня на рік. Планувалося створення ветеранського простору без залучення бюджетних коштів.

Амбіційні плани включали організацію реабілітаційного центру, де ветерани могли б отримувати різноманітні послуги — від психологічної підтримки до спортивних і культурних заходів. Послуги мали бути безплатними та доступними протягом усього життя учасників бойових дій.

У ЗМІ повідомлялося, що за три місяці роботи новий осередок підтримки ветеранів допоміг понад 150 особам. Утім, для капітального ремонту приміщення необхідно майже 600 тисяч доларів. Вікторія Калмикова, керівниця «Серцевіру», зазначила: «Ці кошти потрібні для капітального ремонту та облаштування сучасного простору. Ми плануємо залучати грантові кошти й бізнесову підтримку. Роботи виконуватимуться поступово, адже приміщення є досить великим».

Зі свого боку Олександр Ломако, секретар Чернігівської міської ради, заявив, що влада не виділятиме коштів із бюджету на цей проєкт, лише надасть приміщення.

Депутатка міської ради Марина Семененко згадує: «Олександр Ломако сказав: “Ми не будемо фінансувати, лише надаємо приміщення. Жодної гривні з бюджету”. Як таке не підтримати?!»

Проте питання фактичного фінансування цього проєкту залишалося відкритим.

Новий формат

Через рік після створення осередку, у лютому 2024 року, міська влада ініціювала зміну формату управління, запропонувавши створення КНП (Комунальне некомерційне підприємство) «Ветеранський простір». Керівником підприємства став майор ЗСУ Сергій Довбиш — учасник АТО та повномасштабної війни, відомий організатор спортивних заходів для ветеранів.

8 лютого 2024 року на позачерговій сесії міська рада підтримала створення КНП «Ветеранський простір». Однак, з моменту змін у форматі управління, погляди на цей процес значно розділилися.

Підтримувачі вважають, що створення ветеранського простору — важлива ініціатива для допомоги воїнам, які захистили Україну, та для їх успішної інтеграції в цивільне життя. Це має бути потужний рух, що об’єднує воїнів і сприяє їхньому відновленню.

Опоненти вказують на непрозорість та проблеми з фінансуванням цього проєкту, висловлюючи сумніви щодо доцільності витрат. Вони побоюються, що замість реальної допомоги ветеранам, цей простір може бути використаний для фінансових зловживань окремими особами. Особливу стурбованість викликає той факт, що контроль за діяльністю КНП “Ветеранський простір” покладено на осіб, наближених до Олександра Ломака, секретаря Чернігівської  міської ради. Зокрема, йдеться про постійну комісію міської ради з питань регламенту, законності, прав і свобод громадян та запобігання корупції (голова комісії — Хольченкова Н.М.), а також комісію з питань освіти, медицини, соціального захисту, культури, молодіжної політики та спорту (голова комісії — Білогура В.О.).

Фінанси під лупою

Головною темою обговорення стали плани фінансування «Ветеранського простору». Згідно з офіційною інформацією, на його потреби з міського бюджету виділять близько 4 мільйонів гривень. Окрім того, громадська організація «Серцевір» отримала грант від Українського ветеранського фонду на суму 1 мільйон гривень, який використано для ремонту вентиляційної системи у спортивній залі простору.

Крім того, особливу увагу привертає завдання створення персонального обліку ветеранів російсько-української війни для “Ветеранського простору”.

Справа в тому, що міський Департамент соцполітики повідомив, що в Чернігові проживає близько 13 тисяч ветеранів, але точні дані щодо учасників цієї війни досі невідомі, навіть через три роки після початку повномасштабного вторгнення. Для вирішення цієї проблеми потрібно виділити 800 тисяч гривень із міського бюджету.

4 листопада начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський звернувся до в.о. міського голови Олександра Ломака із проханням затвердити відповідні зміни до бюджету. За його словами, ці кошти мають покрити організаційні потреби КНП “Ветеранський простір” до кінця 2024 року, а подальше фінансування обговорюватиметься під час формування бюджету на 2025 рік.

Водночас у громади виникає низка питань. Чому досі не розроблено чіткого класифікатора ветеранів, попри кілька років війни? Якщо це питання раніше не викликало суттєвого занепокоєння, то що змінилося зараз, щоб воно стало таким нагальним?

Кадрове забезпечення або надмірний штат?

Структура штату «Ветеранського простору» є не менш дискусійною. Організація має 25 працівників, а місячний фонд заробітної плати становить 306 220 гривень. До складу штату входять юристи, бухгалтери та фахівці з кадрових питань. Максимальна кількість працівників була затверджена на засіданні виконкому міської ради 30 жовтня.

З одного боку, керівництво організації обґрунтовує потребу у значній кількості працівників. Так, директорка міського департаменту соціальної політики Ірина Марчук зазначила: «Законодавство вимагає щонайменше п’ять посад для фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих. 25 осіб — це із запасом на наступний рік». Вона також підкреслила, що планується розширення штату, зокрема завдяки соціальним працівникам і кадровій службі.

Директор КНП «Ветеранський простір» Сергій Довбиш додав: «Я візьму у штат головного бухгалтера й будемо шукати фахівців із супроводу ветеранів, психологів, юриста. До кінця року ми маємо набрати цих спеціалістів».

З іншого боку, активісти та користувачі соцмереж висловлюють сумніви в доцільності такої кількості працівників і витрат. Руслан Волощук, коментуючи ситуацію, зауважив: «Я теж хочу там працювати, адже коли на підприємстві Чернігівської міськради ВАТ “Чернігів продтовари”, де працює близько 1000 працівників і понад 5000 акціонерів, був лише один юрист, три кадровики та п’ять бухгалтерів, то тут справжня “ляпота”: юрист, кадровик і два бухгалтери на п’ять інших штатних одиниць». Волощук критикує надмірні витрати, вказуючи на «безконтрольність влади та відсутність економічного мислення у фінансовому управлінні міської ради» (Facebook).

Інша думка належить Оксані Кур’ян, яка вважає, що «я не вірю, що це ініціатива місцевої влади». Вона наголосила: «Якщо звернути увагу на кадрове забезпечення, стає очевидно, для чого цей центр насправді створюється. Все це може статися лише за умови, що знайдуться закордонні спонсори, і тоді наша влада, звісно ж, не пропустить таку “жирну рибку”» (Facebook). Кур’ян зазначає, що надмірна кількість працівників у центрі може бути спричинена не тільки потребами ветеранів, а й іншими, прихованими інтересами.

Запитання до реабілітації ветеранів

Думки щодо діяльності «Ветеранського простору» в контексті допомоги ветеранам теж розбіглися. Частина активістів і ветеранів сумнівається в його ефективності. Зокрема, критика стосується недостатньої уваги до комплексної реабілітації важкопоранених учасників війни. На думку опонентів, хоча спортивні заходи та танці важливі, вони не є достатніми для розв’язання глибоких проблем, з якими стикаються військові після повернення з фронту.

Tana Opko, активістка, яка активно підтримує ЗСУ, зазначає, що реабілітація та реінтеграція ветеранів у суспільство залишаються на етапі документів, і в реальності ці процеси ще не започатковані. «Ми маємо провальну роботу з реабілітацією та реінтеграцією. Реінтеграцією навіть не починали займатися. Це лише квіточки, адже військові постійно повертаються, але все це — лише на папері. Це імпотенція влади. Соромно!» — підкреслює вона (Facebook) .

Представники ветеранської спільноти додають, що багато поранених не можуть займатися спортом через медичні показники, тому необхідно створювати більш різноманітні можливості для реабілітації, зокрема через психологічну підтримку, медичні послуги та професійну адаптацію. «Так, спорт для ветеранів потрібен, але не всі учасники бойових дій можуть ним займатися через медичні показники. Тут необхідний комплексний підхід до реабілітації», — зазначають вони(Facebook).

Однак є й позитивні відгуки. Ветеран Владислав Шатило вважає, що подібні ініціативи важливі, оскільки вони сприяють згуртуванню ветеранів. «Це місце для нас, де ми можемо тренуватися, залучати інших хлопців і готуватися до змагань. Воно дає змогу підтримувати форму і спілкуватися з побратимами», — говорить він.

Оля Плавко, дописувачка, зазначає, що була приємно здивована можливостями, які пропонує «Ветеранський простір»: «Наскільки я чула, цей простір не лише займатиметься фізичною реабілітацією, а й організовуватиме групи підтримки для родин військових за різними напрямами. Це також буде осередок для ветеранів, де вони зможуть вільно спілкуватися між собою та ділитися досвідом. З таким набором послуг, на мою думку, це дуже потрібний простір»(Facebook).

Суперечки та боротьба за ресурси

Планують відкрити КНП «Ветеранський простір» на початку 2025 року. Однак вже зараз виникають питання про важливість проєкту та щирість його учасників. Оскільки конкуренція між новою ініціативою та існуючими установами зачіпає не лише якість допомоги ветеранам, але й боротьбу за бюджетні кошти, це поглиблює напругу серед військових.Противники відкриття «Ветеранського простору» стверджують, що подібні послуги вже надаються іншими установами. Зокрема, йдеться про КУ «Чернігівський обласний центр комплексної реабілітації та обслуговування учасників бойових дій, членів їхніх родин і сімей загиблих», який тепер має назву КУ «Чернігівський обласний центр ветеранів».

Соціальними мережами активно поширюється інформація з метою розголосу: «Для відмивання бюджетних коштів за рахунок захисників було створено КНП “Ветеранський простір”. До цього центру входять 13 захисників-інвалідів, зокрема хлопці, які беруть участь в Іграх Нескорених. Ці поїздки, однак, фінансує держава. Тепер уважно подивіться, скільки на цих 13 захисників з’явилося дармоїдів, які планують заробляти на них гроші. У Чернігові вже працює подібний центр, де залучені дипломовані спеціалісти. Незабаром до роботи повернеться директорка цього центру Юлія Дмитренко — захисниця України, яка втратила чоловіка через війну. До повномасштабного вторгнення вона успішно організувала діяльність цього важливого закладу. Саме Юлія першою повезла хлопців на Ігри Нескорених і створила цей колектив. Але знайшлися ділки, які хочуть наживатися на хлопцях. Тож давайте покажемо всій країні, що ми не дозволимо збагачуватися за рахунок наших захисників» (Facebook).

Підтримка КНП “Ветеранський простір” з боку ветеранів також має свої аргументи. Богдан Зайченко, представник 47-ї окремої штурмової бригади, заперечує звинувачення на адресу Простору: «По-перше, про яких 13 ветеранів йдеться, коли їх там понад сотні? По-друге, на всі змагання ми їздимо за свій рахунок, а на деякі фінансування затверджує або наш “Простір”, або Мінветеранів. Тому спочатку розберіться в тому, що пишете!» (Facebook).

Знайшлися й інші схвальні коментарі, наприклад, від Yuriy Urban, який пише: «Ви хоч у темі, чим займається Ветеранський простір? А займається він ветеранами та їхньою соціалізацією для повернення до нормального життя, адаптивним спортом, що допомагає в реалізації ветеранів, і пошуком для них роботи та навчання, які б могли підходити ветеранам-інвалідам. А чим займаєтесь ви, крім того, що розводите ср@ч і когось обс@раєте?» (Facebook).

Водночас у соціальних мережах з’являються думки, що ставлять під сумнів справжні наміри будь-яких ветеранських інституцій.

«Є над чим замислитися. Раніше Юлія Дмитренко разом із Віктором Мозговим так активно освоювали кошти з обласного бюджету. Згадаймо, як Юлія стала директоркою центру реабілітації, усуваючи конкурентів під вірною підтримкою керівника соцзахисту області Олега Русіна. Але, схоже, Юлія не виправдала сподівань — “недостатньо носила в клюві”. Тепер на сцені, але вже міській, з’явилися “нові обличчя”, на яких покладають великі надії: колишній водій Юлії Дмитренко Сергій Довбиш і міс врода Вікторія Калмикова. Просто радію за Сергія! Пам’ятаєте старий анекдот про мавпу, яка бігала між двома таборами звірів і не могла визначитися, до кого пристати — до розумних чи до вродливих? А в нашому випадку питання вже не в цьому — головне, кого краще використають у схематозі з бюджетними коштами! Як добре бути обранцем для вищих сил, що смокчуть із бюджету!!» — написав користувач Oleh Skywalker (Facebook).

Понад те, як зазначають коментатори в соцмережах, «необхідно більш ретельно контролювати тендерні процедури всіх подібних комунальних підприємств і здійснювати моніторинг доцільності використання бюджетних коштів». Адже всі ці суперечки на тлі важливості створення ефективних ветеранських установ, що мають стати місцем реальної допомоги та підтримки для тих, хто віддав своє здоров’я за країну, сприяють атмосфері недовіри та скепсису. Вкрай важливо, щоб контроль за використанням бюджетних коштів був ретельним і прозорим, що забезпечить реальну підтримку ветеранам, а не сприятиме лише збагаченню окремих осіб.

Фото: відкриті джерела