Що таке синдром “мокрого” та “сухого” ока

Що таке синдром “мокрого” та “сухого” ока, в чому різниця, які причини сльозотечі, групи ризику та коли варто звертатися до лікаря. Про це у програмі “Відверто з лікарем” на Українському радіо “Чернігівська хвиля” розповів лікар-офтальмолог Ігор Лютницький.

“Мокре” та “сухе” око — в чому різниця

На перший погляд, синдроми “сухого” та “мокрого” ока — це різні теми. Але інколи при вираженій симптоматиці, коли око дуже подразнене, при синдромі “сухого” ока може бути сльозотеча. В цьому парадокс, але таке може теж бути.

Синдром “мокрого” ока: які причини

Для того, щоб розуміти проблеми як “сухого”, так і “мокрого” ока, потрібно розуміти, як виробляється сльоза в нашому організмі.

Сльоза омиває око, забирає з нього шкідливі речовини, пил, злущений епітелій, приносить поживні речовини, забирає CO2. В спокійному стані сльоза виробляється невеличкими залозами, які розташовані в склепінні кон’юнктиви. Є велика слізна залоза, яка розташована в орбіті й вона підключається в процес, тільки коли є сильне подразнення, травма або емоції.

Слізна плівка має складну структуру та три шари:

1. Ліпідний (жировий) — не дає випаровуватися, триматися сльозі на поверхні ока. Він утворює залози, які розташовані у повіках. Є мейбомієві залози, які виділяють свій секрет і він створює жировий шар, який не дає сльозі випаровуватися.
2. Водний шар — створює додаткові сльозні залози.
3. Муциновий шар — дозволяє сльозі триматися на поверхні рогівки. Виробляється келихоподібними клітинами, які також є в кон’юнктиві.

І за всі ці три шари відповідають різні структури. Порушення на будь-якому етапі руху сльози можуть викликати сльозотечу.

Причинами можуть бути:

• порушення анатомічної структури повіки;
• дефект повіки;
• відсутність частини реберного краю;
• вікові зміни повік;
• невеликий виворіт повіки;
• неправильно підібрані оптичні окуляри.

Звуження слізних точок викликає сльозотечу, слізних канальців, сльозоносового каналу, патології носа, коли є набряк слизової носа, сльоза відтікає в середній носовий прохід. Якщо там є хронічний риніт, гіпертрофія слизової оболонки. Все це викликає сльозотечу і треба в кожному випадку детально розбиратися.

“Мокре” та “сухе” око: в чому різниця та які причини сльозотечі. ФОТО: Gettyimages

Коли звертатися до лікаря

Якщо тривалий час, декілька днів відчувається дискомфорт, то обов’язково слід звернутися до лікаря і розібратися в ситуації. Якщо ці симптоми різко виражені й тривають протягом дня або декількох годин, теж потрібно звернутися до лікаря.

Діагностика “мокрого” ока

Лікар збирає анамнез. Дивиться на повіки, чи правильно вони розташовані. Також дивиться на слізні точки. В нормі вони повинні бути занурені в слізне озеро, тобто їх не повинно бути видно.

Щоб виявити, чи прохідний сльозоносовий канал, можна зробити кольорову пробу, наприклад, закапати в кон’юнктивальну порожнину барвник — флюоресцеїн. Подивитися чи протікає барвник через ватку в порожнині носа.

Якщо цей метод не допомагає, можна промити слізні шляхи. Взяти шприц, спеціальні канюлі, розширити слізні точки, і промити. Так можна простежити чи рухається сльоза в ніс.

Для діагностики та ліквідування звуження сльозоносового каналу, проводиться зондування слізних канальців. Коли ми зондуємо, ми можемо відчути, приблизно в яких ділянках сльозоносового каналу є перешкода.

Також застосовується рентгенографія з контрастом. Контраст вводиться в слізні шляхи, і ми бачимо, на якому рівні розташована перешкода.

Якщо людина хворіє на простуду

Якщо ніс закладений, сльоза не витікає, і таким чином око сльозиться. Треба відновлювати носове дихання, тоді зменшується сльозотеча.

У людини може бути запалення рогівки, кератит. Характерними ознаками є світлобоязнь, відчуття стороннього тіла, сльозотеча.

Іридоцикліт – це запалення судинної оболонки. Симптомами є біль, почервоніння, кон’юнктивіт, блефарит, потрапляння стороннього тіла. Організм рефлекторно старається вимити його за допомогою сльози.

Так що, в принципі, більшість запальних захворювань проходять з вираженою сльозотечею.

Як правильно витирати сльози

В нормі сльоза тече по сльозовому ручаю ззовні до середини, і всередині знаходяться слізні точки. Через це завжди правильно витирати око серветкою ззовні до середини.

Іноді люди витирають її навпаки, до зовнішнього кута, і цим самим вони погіршують ситуацію. Якщо так робити часто, це може призвести до розвитку вивороту повіки або кон’юнктивіту.

Як реагують очі на сонце та мороз

Все індивідуально, адже залежить від кількості пігментів у сітківці. В когось чутливість до світла виражена більше, в когось менше. Але світлобоязнь через подразнення нервових закінчень може викликати сльозотечу.

На морозі око зігрівається за допомогою сльози. Якщо погода вітряна та холодна, кількість сльози збільшується. Це фізіологічний процес. А вже якась патологія сльозовивідних шляхів приводить до сльозотечі.

Фото: Gettyimages

Лікування хвороби

Спершу лікар дивиться повіки. Якщо це, наприклад, виворіт повіки, то це вже показання до хірургічної операції. Тоді потрібно зробити пластику та поставити повіку на місце.

Якщо це звуження слізних точок — можна зробити зондування, під час зондування розширюється діаметр, і інколи цього вистачає, щоб хворого не турбувала сльозотеча. Якщо цього не достатньо, можна активізувати слізну точку, тобто розширити її діаметр хірургічним шляхом.

Якщо є звуження сльозоносового каналу, може допомогти зондування і промивання.

Якщо є непрохідність, то це вже більш серйозна операція. Це або дакріоцисториностомія, коли слізний мішок з’єднують з порожниною носа, або лакопротезування, коли є спеціальні протези, які з’єднують слізне озеро з порожниною носа.

Існують краплі, які допомагають від сльозотечі. Ці краплі, як правило, які містять цинк, зменшують продукцію сльози. Але це не розв’язує проблему в цілому, тому що треба ліквідовувати причину.

Якщо це запальний процес, то внаслідок нього сльозиться око. Можна взяти протизапальні, антибактеріальні краплі та ліквідувавши запалення, зменшити сльозотечу.

Синдром “сухого” ока

Синдром “сухого” ока — це захворювання поверхні ока, рогівки, кон’юнктиви, яке пов’язано з недостатньою продукцією сльози або з проблемою якості слізної плівки.

Це пов’язано з розвитком комп’ютерних технологій, різних гаджетів. Коли людина дивиться на екран монітора, вона рідше кліпає. Як результат, кон’юнктива та рогівка пересихають і під кінець дня людина відчуває біль, відчуття піску в оці та погіршення зору.

Хто в зоні ризику

• жінки більш схильні в клімактеричному періоді;
• чоловіки, які багато палять цигарки;
• далекобійники;
• якщо у людини є глаукома або інші захворювання при яких щоденно використовуються очні краплі. Здебільшого краплі містять консерванти, які впливають на стабільність слізної плівки. Бажано використовувати безконсервантні краплі;
• люди, які використовують низькоякісні контактні лінзи або неякісні розчини для збереження лінз;
• люди, які перенесли хірургічні операції на очах.

Симптоми хвороби

• швидке стомлення ока;
• відчуття “піску” в очах;
• відчуття стороннього тіла в оці;
• використання кондиціонерів, обігрівачів.

Фото: Gettyimages

Діагностика

Синдром “сухого” ока можна запідозрити з анамнезу пацієнта. При огляді лікар може побачити положення повік, потовщення краю повіки, закупорювання мейбомієвих залоз — вони не виділяють свого секрету для утворення ліпідного шару, сльоза випаровується швидше і виникає синдром “сухого” ока.

Перш за все потрібно розібратися, чого не вистачає оку. Якщо говорити про водний компонент, то існує проба Ширмера — це аналіз для вимірювання кількості сльози. Також проводиться діагностика за допомогою проби Норна — виконується для визначення стабільності слізної плівки, що покриває рогівку.

Лікування хвороби

Якщо проблема з мейбомієвими залозами бажано нормалізувати їх функцію та відновити ліпідний шар. Для цього можуть допомогти теплі (30-40 градусів) трав’яні компреси на зімкнутих повіках. Секрет залоз робиться більш рідким і відновлюється плівка. Також існують спеціальні гігієнічні серветки якими можна обробляти край повіки.

Краплі існують різні. В них повинна бути гіалуронова кислота з великою молекулярною масою. В краплях існують різні добавки, наприклад, ектоїн — він відновлює ліпідний шар, декспактенол — при дефектах епітелію вони покращують заживлення.

Чи роблять операції при синдромі “сухого”ока

Операції роблять лише у крайніх випадках. Наприклад при синдромі Шегнена, коли зовсім не виділяється сльоза. Також можуть ставити обтуратори у слізні точки, щоб сльоза не відтікала, а зволожувала око.

Фото: мережа