Неля Литвиненко: життя з цукровим діабетом

Їжа на вагах, постійний рух, не забути зарядити телефон, взяти з собою глюкометр, інсулін і перекус на випадок зниження цукру. Як змінюється життя з появою діабету. У день всесвітнього дня боротьби з цією хворобою розповідає Суспільне  історії двох людей, які зблизька її роздивились і навчилися її контролювати.

48-річна Неля Лавриненко – директорка приватної школи у Чернігові. У лютому цього року їй встановили діагноз – цукровий діабет 2 типу.

Я запідозрила ще у грудні-січні, що я дуже втомлююся, ввечері багато п’ю води, – розповідає Неля Лавриненко.

Тоді вона важила 75 кілограмів. Вважає, зайва вага і сильний стрес через втрату сестри могли спровокувати хворобу.

Лії 9 років. Початок розвитку цукрового діабету у неї батьки не помітили.

“Списували спочатку те, що вона схудла, на те, що вона росте, те, що вона багато п’є – на те, що це літо. А потім з’явилася блідість, яка вже нас насторожила”, – розповідає мама Лії Аліна.

Дійшло до реанімації. Після лікарні в Лії почалося інше життя.

Тепер батьки Лії цілодобово контролюють показники крові Лії. Раз на два тижні під шкіру вводиться датчик з реагентом. Показники автоматично передаються на додаток в телефоні. Якщо щось не так – телефон видає звуковий сигнал.

“Найголовніше в діабеті – це постійний контроль”, – каже жінка.

“Ці сучасні моніторинги – це паличка-виручалочка. Це не просто показник крові. Ось вона з’їла круасан і бачу, як цей круасан працює: на скільки він підіймає цукор, через скільки це відбувається”, – додала вона.

Їжу тепер потрібно зважувати, щоб вести такий же спосіб життя, як і до хвороби. Лія ходить до школи, у її житті з’явився футбол. Тепер вона завжди контролює зарядку в телефоні, а в рюкзаку носить глюкометр, інсулін та їжу на перекус.

“Цукровий діабет – це дисциплінована людина, яка щодня вчиться правильно харчуватися та контролювати свій організм. Такі люди не мають обмеження в  харчуванні та фізичних навантаженнях, але повинні мати фізичну активність», – пояснює лікарка-ендокринолог Марина Левчук.

Хвороба примусила змінити образ життя Нелю Лавриненко. Тепер щодня вона намагається находити мінімум 6 тисяч кроків за день. Неля схудла на 20 кілограмів.

«Свій день я спланувала таким чином, що після обіду обходжу всю школу кілька разів. Я набираю кроки, щоб пришвидшити метаболізм».

Їжа Нелі мало чим відрізняється від здорового харчування. Головне навчитися, каже жінка. Хвороба примусила самоорганізуватися і показала на помилки колишнього способу життя.