Це роблять у відділенні інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії з рентгенохірургічним блоком та ліжками інтенсивної терапії в обласній лікарні.
Завідувач відділення Ігор Філіппов.
— Інтервенційна кардіологія. Інтервенція — це втручання. Втручання на серці. Потім пацієнти проходять тут лікування і первинну реабілітацію в гострому стані. Тобто тут кардіологічна операційна і реанімація. Коли стан нормалізується, переводимо у відділення кардіології, — розповідає Філіпов.
— Правда, що на лікарню виділили велику кількість стентів і їх ставлять безкоштовно? Кому?
— Існує програма лікування інфаркту міокарда, по якій стенти виділяються не перший рік. Раніше були деякі збої, зараз — стабільно. Стенти як були, так і залишаються — тільки для гострого трансмурального інфаркту міокарда. Великовогнещевий тяжкий інфаркт. Саме ця категорія пацієнтів дає найбільшу летальність. Без операційного втручання смертність складає 30 відсотків. Тобто, кожен третій пацієнт, який захворів на такий тяжкий інфаркт, помирає в першу добу після приступу, якщо не надати своєчасну допомогу. Хтось миттєво, хтось через кілька годин чи навіть днів. Проте, якщо вчасно провести стентування, летальність в цій групі пацієнтів складає менше п’яти відсотків.
Але, якщо мова йде про безкоштовні стенти для планових пацієнтів, то ні. Медична реформа не передбачає закупівлю і використання дороговартісних розхідних матеріалів у таких випадках.
Взяти, наприклад, протези суглобів. Не передбачено, щоб Національна служба здоров’я їх закуповувала і передавала лікарням. Так само і стенти.
Стенти закуповує Міністерство охорони здоров’я України, по спеціальних тендерах, через міжнародні закупівлі, системно — з 2016 року. В Україні за рік стається 25-26 тисяч інфарктів. І щоб вчасно оперувати цих пацієнтів, проведені закупівлі. Це не тільки стенти, це і багато розхідних матеріалів: катетери, балони, цілий комплект додаткових пристроїв, необхідних для встановлення стента.
Що дала реформа? З квітня ми перейшли на нову модель фінансування. Є певний перелік і пакет послуг. Він має обмеження. Наприклад, ми можемо забезпечити пацієнтів тільки ліками (медичними препаратами), які є в національному переліку. Але в цьому переліку — лише відсотків 20 тих препаратів, які використовуються в Україні. Тобто, багато чого пацієнти змушені купувати за власні кошти.
Стент — це такий судинний протез. Невеликий. А серцю дуже потрібний.
Стент не панацея. На жаль, більшість пацієнтів не хочуть змінювати свій спосіб життя. Не хочуть худнути, дотримуватися дієти, не хочуть відмовлятися від паління. Не бажають щоденно приймати таблетки. Хочуть, щоб їм вставили якусь штучку, — і далі можна буде палити, їсти що попало і не пити таблетки. Так не буває. Людина має працювати над собою, над своїм здоров’ям. Навіть якщо провели відкриту операцію на серці, (аортокоронарне шунтування), це не говорить про те, що далі можна робити що завгодно і не дотримуватись рекомендацій.
Стентів можна ставити по кілька штук за одну операцію.
Якщо хвороба вже на такій стадії, що стенти не допоможуть, тоді шунтування. Аортокоронарне шунтування це, безумовно, більш радикальне втручання.
— Стентування роблять людям у віці, чи, може, молодим?
— Більшості наших пацієнтів за 60. Але є молоді. На минулому тижні був хлопець з інфарктом, 31 рік.
Ліжок у відділенні вісім. 12 інфузоматів (пристрої для введення препаратів). Вони не заміняють крапельниці, а в,додаток до них.
Ще у відділенні проводимо імплантацію кардіостимуляторів. І кардіовертерів-дефібриляторів. Це теж пристрої, які рятують життя. Якщо є порушення серцевого ритму, людина може померти раптово, буквально за кілька хвилин. І для того, щоб контролювати ритм, встановлюють ці пристрої.
Це теж централізовані закупівлі Міністерства охорони здоров’я. Згідно програми по лікуванню серцево-судинних захворювань, по показникам, теж встановлюються безкоштовно. Ми і всі області отримуємо їх відповідно до заявок, до кількості населення.
За останні шість місяців в області було зафіксовано близько 150 інфарктів. Всім проводилось стентування. Деяким два-три стенти за одну операцію. Кардіовертерів поставили чотири. Це дуже дорогі пристрої, коштують більше 100 тисяч гривень. Але зараз вони у нас теж є. Якщо людина втратила свідомість, її привезли з пульсом 20 — ставимо. Для екстрених випадків, але планові ставимо теж безкоштовно. Якщо в людини проблеми, які дійсно підпадають під цю операцію, тоді повністю за кошт держави, пацієнт не платить нічого. Кардіостимуляторів поставили близько шестидесяти. їх ціна від 20 до 50 тисяч гривень.
— Що ще у відділенні для пацієнтів стало безкоштовними? Операційні пакети платні?
— Є певні розхідні матеріали: якісь перехідники, додаткові ліки… Ну і ми не користуємось багаторазовою білизною. Маю на увазі операційне покриття, простирадла. Ми користуємося одноразовими. Це більш зручно і сучасно. І ці пакети пацієнти зараз мають купувати. Коштують близько 500 гривень.
— Постіль в лікарню нести треба?
— Все є. За харчування, за перебування в стаціонарі, медичні маніпуляції пацієнт не платить.
* * *
— Всім пацієнтам, які поступають до нас у гострому стані, з інфарктом, стенти ставимо безкоштовно. Маршрути екстреної допомоги розроблені: місто доставляє у другу міську, до нас їде вся область. Поки «швидка» везе хворого, тут вже чекає бригада, — підтвердив медичний директор з лікувально-діагностичної роботи КНП «Чернігівська обласна лікарня» Валерій Чобітько.
— Стенти різні: з покриттям, без покриття. В середньому якщо брати поставки — близько 25 тисяч гривень за один. В роздрібній торгівлі десь 30 тисяч.
Кожна четверта операція по області проводиться в нашій лікарні. І слава Богу, жодної скарги в НСЗУ.
Джерело: газета “Вєсть”
Фото- мережа