Військовий Віталій Шумей отримав поранення голови

Читає листи, історію Чернігівщини та співає пісні біля прикутого до ліжка сина, а головне — вірить, що одного дня поставить сина на ноги. Військовий Віталій Шумей у серпні отримав поранення голови під Авдіївкою, в нього перелом черепа з обох сторін. П’ять місяців лікування поруч з ним вдень і вночі батько. Він годує з ложки, робить масаж і вивчає міміку сина. Так вони зараз спілкуються. Історія боротьби за життя і незламної батьківської любові від Суспільне Чернігів. 

Ми будемо з тобою розмовляти, ми будемо з тобою лікуватися, все буде добре.

Так, кожен день батько пораненого захисника читає листи побажань синові від українців.

Листи від українців, які читає батько пораненому сину. ФОТО: Суспільне Культура

Віталій Шумей – командир зенітно-ракетного комплексу дальньої дії. У лавах ЗСУ служить з 2014 року. У лютому-березні він обороняв Київщину, Чернігівщину, а після – схід країни. У серпні 2022 року він отримав поранення під Авдіївкою. Лікарі діагностували мінно-вибухову травму і перелом черепа з обох сторін.

Віталій Шумей на службі. ФОТО: Роман Шумей

“Він в нас здоровий, понад два метри. Я думав його нічого не візьме. Але я всім кажу, що так вийшло, що я не жалкую. Шкода, але я не кусаю себе за лікті, що так вийшло. Це мій син і я розумію, що він захищав родину. Я горджусь цим”, – розповідає батько військовослужбовця Сергій Шумей.

Сергій Шумей. ФОТО: Суспільне Чернігів

Віталій переніс три операції на голові. Лікувався у Дніпрі й Києві, а зараз – в Чернігові.

“Він за ці п’ять місяців після поранення мав вже дві трепанації черепа, в нього не стоять пластини, які закривають мозок, тому що лікарі сказали, що треба спочатку подивитися, як мозок буде відновлюватися. Він навіть не кліпав очима, він дивився додолу і все. В Києві він був на зондовому харчуванні, а потім наші лікарі його стабілізували”, – сказала волонтерка Ірина Тимофєєва.

Ірина Тимофєєва. ФОТО: Суспільне Культура

Перші зрушення сталися саме в Чернігові, коли батько почав кожного дня читати книги й листи побажань синові від українців, які пишуть їх у соціальних мережах.

“Я зрозуміла, що він чує, що він розуміє, що йому читають, а в якийсь момент був розчулений і у Віталіка пішли сльози. З цього ж моменту він почав кліпати очима, потім очі почали дивитися вліво і вправо”, – розповіла волонтерка Ірина.

Батько поруч з пораненим сином і вдень, і вночі. Годує сина з ложки, робить масаж ніг і рук. За ці п’ять місяців вже кожен рух сина вивчив.

“По очах його бачу, коли води захоче. Коли треба перевдягнути, він починає якісь рухи, то все це достатньо. Я вже чую, що треба щось робити”.

Батько з прикутим до ліжка сином. ФОТО: Суспільне Культура

Читає листи та годує з ложки прикутого до ліжка сина. ФОТО: Суспільне Чернігів

Наразі Віталію необхідна нейрореабілітація.

“Ми шукаємо клініку за кордоном, яка може взяти нашого захисника на лікування. Йому це дуже потрібно для того, щоб він відновися. В нього є динаміка, але треба за кордон на реабілітацію до тих, хто з цим працює”, – сказала Ірина Тимофєєва.

Батько мріє, що в один день поставить сина на ноги.

“Я ніколи не стану на коліна. Ніколи. Ні перед росіянами, які прийшли до нас, на коліна не ставав і не стану. Я можу тільки в церкві стати й на городі біля грядок. Буду лізти, але я на ноги поставлю. Це моя мрія!”

Фото: Суспільне Чернігів