
Фото: мережа
Постійні виділення з носа, або так звані «соплі», можуть здаватися несерйозною проблемою, однак вони здатні значно знижувати якість життя. Закладеність, чхання, постійне шмигання носом, головний біль і втома — усе це наслідки, які може спричинити банальний нежить, якщо він набуває хронічного перебігу. Щоб ефективно боротися з постійними виділеннями з носа, потрібно з’ясувати причини їх появи й обрати правильну стратегію лікування.
Причини постійних виділень із носа
Найпоширенішими причинами тривалого нежитю є:
Алергічний риніт. Реакція організму на пилок, пил, шерсть тварин, цвіль чи інші алергени викликає набряк слизової оболонки носа та рясні водянисті виділення.
«Алергічний риніт часто плутають із застудою, хоча він не має вірусної природи. Якщо ви помічаєте, що симптоми з’являються в однакову пору року або в певному середовищі, варто звернутися до алерголога», — пояснює ЛОР-лікарка Катерина Литвиненко.
Хронічний нежить. Після ГРВІ або бактеріальної інфекції слизова оболонка може не відновитися повністю.
Вазомоторний риніт. Порушення регуляції тонусу судин слизової оболонки. Найчастіше виникає внаслідок гормональних змін, стресів або зловживання краплями.
«Залежність від судинозвужувальних крапель — поширена причина хронічного набряку носа. Ми часто бачимо пацієнтів, які роками “сидять” на спреях і не усвідомлюють, що це шкодить», — розповідає отоларинголог Андрій Соколов.
Поліпи або викривлення носової перегородки. Ці анатомічні дефекти ускладнюють відтік слизу.
Інфекції носових пазух (синусити). Супроводжуються болем, підвищеною температурою, густими виділеннями.
Методи діагностики
Щоб точно з’ясувати причину постійних виділень з носа, слід звернутися до отоларинголога. Лікар може призначити:
- риноскопію,
- алерготести,
- КТ пазух,
- бакпосів слизу.
«КТ — це золотий стандарт у діагностиці хронічного синуситу. Часто ми виявляємо приховане запалення навіть у пацієнтів без підвищеної температури», — каже ЛОР-лікарка Тетяна Деркач.
Лікування: як позбутися постійного нежитю
При алергічному риніті:
- антигістамінні препарати;
- інтраназальні стероїди;
- уникнення алергенів;
- імунотерапія.
При вазомоторному або хронічному риніті:
- промивання сольовими розчинами;
- фізіотерапія;
- топічні кортикостероїди;
- оперативне втручання.
«Не всі пацієнти потребують операції. Часто достатньо кількох курсів сучасних спреїв і фізіотерапії. Але самодіагностика тут недопустима», — наголошує лікар-отоларинголог Павло Мельничук.
При синуситі:
- антибіотики;
- пункція або ЯМИК-катетер;
- протинабрякові засоби.
У разі поліпів або викривлень:
- ендоскопічна поліпектомія;
- септопластика.
Народні методи: обережно!
Народна медицина — не панацея. Сік каланхое, інгаляції над картоплею чи промивання носа часниковим розчином можуть завдати шкоди.
«Домашні методи, на кшталт закапування соку буряка чи меду в ніс, часто провокують алергічні реакції та опіки слизової оболонки. Будьте обережні», — застерігає лікарка-отоларинголог Олена Зубко.
Профілактика
- зміцнення імунітету;
- зволоження повітря;
- уникнення переохолодження;
- правильне використання ліків;
- регулярні огляди у ЛОРа.
«Своєчасна профілактика простих речей — як-от зволоження повітря в квартирі — може зменшити ризик хронічного нежитю на 30–40%», — зазначає лікар-отоларинголог Сергій Гончар.
Висновок
Постійні виділення з носа — це не дрібниця, а симптом, що потребує уваги. Без лікування можливі ускладнення: хронічний синусит, втрата нюху, погіршення дихання. Головне — не ігнорувати проблему, звертатися до спеціалістів і не займатися самолікуванням. Прислухайтеся до свого організму й дбайте про нього розумно.
Фото: мережа