Що таке медичний туризм і чи розвинений він у нас

Термальні джерела Туреччини та води Карпат. Що таке медичний туризм і чи розвинений він в Україні.

Тимчасова міграція людей з метою лікування як всередині України, так і за її межі називається медичним туризмом. Виїздять на лікування за кордон пацієнти зазвичай тому, що необхідні медичні послуги недоступні, занадто дорогі або законодавчо не врегульовані на батьківщині. Основним рушієм є вартість медичних послуг, яка у різних країнах сильно відрізняється. Пише Суспільне.

Також на розвиток медичного туризму може впливати відсутність кваліфікованих лікарів у деяких з регіонів світу чи окремої країни, технологічного розвитку та природних ресурсів, необхідних для лікування тієї чи іншої хвороби. Суспільне розбиралося, які країни для медтуризму найпопулярніші серед українців, що Україна може запропонувати власним та іноземним громадянам та як вплинула на розвиток індустрії пандемія COVID-19.

Медичний туризм у світі

Президентка Української асоціації медичного туризму (УАМТ), лікарка-гематологиня Віолетта Янишевська розповіла Суспільному, що країнами-лідерами для виїзного медичного туризму для українців є Німеччина, Ізраїль і Туреччина.

Туди їдуть, зокрема, за трансплантацією кісткового мозку та лікуванням онкології. За трансплантацією від неродинних донорів їдуть до Білорусі, а в Угорщині ефективно лікують ортопедичні захворювання. У 2019 році на лікування з України виїхало більше людей, ніж в’їхало, адже Україна не може лікувати усі хвороби.

Засновник Турецької асоціації медичного туризму Емін Чакмак повідомив, що Туреччина залишається однією з найпопулярніших країн у світі, до якої приїздять медичні туристи з інших країн. На його думку, причини цьому — якісний сервіс та нижчі ціни, ніж у більшості інших курортних країн.

Анталія. Ілюстративне фото: unplash

Чакмак розповів, що Туреччина може похизуватися сотнями термальних джерел, санаторіями в Аланії та Мармарисі та оздоровчим туризмом для пенсіонерів у часи COVID-19. За його словами, у країні медичним туристам роблять безкоштовні ПЛР-тести на коронавірус і після отримання негативного результату — направляють до клініки й починають лікування. Водночас Чакмак сказав, що у 2020 році Туреччина втратила 72% від індустрії туризму. Загалом країну відвідало близько 500 мільйонів осіб.

“Країни світу мають бути готовими до нової хвилі пандемії та інвестувати у медицину”, — підсумував він.

Детоксикація та культурний туризм

Президент Приватної асоціації шпиталів з Йорданії Фавзі Аль-Хаммурі розповів, що Йорданія також розвиває медичний туризм і може запропонувати для оздоровлення ресурси Мертвого моря і культурний туризм для детоксикації впливу алкоголю, наркотиків та нікотину.

Йорданія. Ілюстративне фото: unplash

Також визнаним у світі напрямком медичного туризму є Південна Корея, популярність якої визначається туристичною привабливістю країни в цілому і високою якістю пропонованих медичних послуг.

Південна Корея. Ілюстративне фото: unplash

Міжнародний радник ЄБРР та експерт Єврокомісії з питань туризму Олександр Файнінвисловив думку, що для України є цікавою модель медичного туризму Скандинавії, передові системи охорони здоров’я якої пропонують клієнтам одну з найвищих якостей обслуговування у світі. У відповідь на запитання Суспільного, коли, на його думку, в Україні нарешті запрацюють сертифікати вакцинації й наскільки вони полегшать в’їзд українцям до ЄС з метою оздоровлення, Файнін висловив сподівання, що це станеться протягом 6 місяців.

“Я вважаю, що нам треба упорядкувати процес (вакцинації — ред. Суспільного) і вакцинувати усіх людей, а не лише певні верстви, аби вся країна була вакцинована і люди нарешті мали змогу подорожувати”, — сказав він.

Медичний туризм в Україні

Янишевська розповіла, що у 2019 році до України приїхало близько 65 тисяч іноземних пацієнтів лише з метою лікування. На особу вони витратили близько 2,8 тисячі доларів, що принесло в українську економіку близько 182 мільйонів доларів. Водночас з метою оздоровлення в’їхало близько ста тисяч пацієнтів, що принесло в економіку близько ста мільйонів доларів.

“Якщо врахувати, що медичний турист зазвичай приїздить із супутниками, які мають супутні туристичні послуги, це спонукає до того, що у середньому в Україні залишається ще близько тисячі доларів на одного супутника”, — пояснила експертка.

Одеса. Ілюстративне фото: unplash

Янишевська сказала, що в медичному туризмі України напрямками-лідерами є репродукція, неврологія, реабілітація, пластична хірургія, офтальмологія, стоматологія, клітинна терапія та деякі напрямки хірургії.

“Туристична галузь під час ковіду постраждала найбільше, в усьому світі вона призупинялася на майже 90%, але медичний туризм все ж таки демонстрував менше падіння — біля 80%”, — розповіла Янишевська і зазначила, що для пацієнтів з інших країн кордони були відкриті.

За її словами, у 2020 році Україна також практично не закривала кордони для медичних туристів, а нині з кожним місяцем відчувається збільшення попиту від іноземних туристів на лікування в Україні. Лікарка пояснює це тим, що Україна має унікальні природні ресурси для лікування різних захворювань, зокрема, мінеральні та термальні води, гори, ліси, цілющі солі, моря та інші напрямки природної медицини, які дозволяють підвищити імунітет та зміцнити здоров’я. Крім того, практично у кожному регіоні України нині впроваджена постковідна реабілітація.

Карпати. Ілюстративне фото: unplash

Янишевська розповіла, що за клітинною терапією та реабілітацією найчастіше їдуть з арабських та європейських країн, а до пандемії найчастіше приїздили медичні туристи з Китаю. Лідерами у медичному туризмі лікарка називає Київ, Закарпаття, Прикарпаття, Приазов’я, Одесу, Рівне та Дніпро. Водночас найкращі клініки з української клітинної терапії розташовані у Києві — їх у столиці близько десяти. Своєю чергою, західна Україна може похизуватися оздоровчими центрами, озокеритом та мінеральними термальними водами. На Одещині, за словами Янішевської, можна вилікувати репродуктивні та ортопедичні захворювання.

Експертка запевнила, що ті українські клініки, які працюють з іноземними пацієнтами, враховують їхню культуру, релігію, пропонують широкий спектр послуг та гастрономічного вибору.

Карпати. Ілюстративне фото: unplash

Чи постраждали приватні заклади 

Заступниця голови КМДА Марина Хонда припустила, що не лише медичний туризм, а й звичайний, може досягти доковідного рівня в Україні за три роки.

“Якщо будемо гарно працювати — за два”, — сказала вона.

Водночас директори приватних клінік та санаторіїв не скаржаться на кількість іноземних та українських клієнтів під час пандемії. Кажуть — навпаки, подекуди кількість тих, хто звертається за лікуванням чи оздоровленням, зросла. Так, онколог, онкохірург та член Європейського товариства Медичних онкологів Богдан Задоріжний, якій працює в одній з онкологічних клінік Київщини, розповів Суспільному, що його клініка займається медичним туризмом й у ній лікуються пацієнти із 32 країн світу.

“Ми працюємо за міжнародними рекомендаціями, адже лікування онкологічних пацієнтів — це завжди не один метод, а комплекс. Ми спеціалізована клініка, тож не “перекидали” лікарів на лікування пацієнтів із COVID-19″, — пояснив Задоріжний.

За його словами, клініку найчастіше навідують громадяни Білорусі, Туреччини та Польщі, але є й пацієнти з Катару та Японії. Однак основний склад пацієнтів — українці з різних областей.

“Цікавий нюанс: з COVID-19 кількість клієнтів центру збільшилася через те, що онкологія може довго протікати безсимптомно, але під час коронавірусу люди почали більше обстежуватися через пандемії, зокрема вірусні, й почастішали випадкові знахідки онкології, зокрема раку легенів, як серед іноземців, так і українців”, — розповів онколог.

Басейн. Ілюстративне фото: unplash

Своєю чергою, директор одного з готельно-ресторанних комплексів зі спа-центрами у Конча-Заспі (Київщина) Сергій Євтушенко розповів, що до комплексу продовжують приїздити як іноземці, так і українці — переважно, кияни, однак його закладу довелося закриватися через пандемію, через що постраждав прибуток.

“Приїздять як люди із середнім доходом, так і з високим. Як індивідуально, так і з родинами. Приїздять на один день, на ділові зустрічі, на оздоровлення, зняти стрес. Рахунок йде на кілька тисяч людей на рік”, — сказав він.

Євтушенко зазначив, що клієнтами комплексу є бізнесмени з Італії, Німеччини, Франції — “країн, з якими Україна розвиває бізнес”. Також комплекс відвідували юристи з Австрії, туристи з ОАЕ, інших арабських країн, США, Китаю та Британії. Директор закладу розповів, що на час посиленого карантину комплекс закривався та перепрофілювався під закриті офісні приміщення, але зараз ситуація налагоджується. Євтушенко додав, що у комплексі також допомагають із детоксикацією, тож у ньому працюють терапевти, медичні психологи та гастроентерологи.