
Олег Лузан. Фото: відкриті джерела
Війна вимагає від лікарів максимальної зосередженості, швидких рішень і холодного розуму. Завідувач торакального відділення Чернігівської обласної лікарні Олег Лузан поділився випадком, який став викликом для всієї команди.
Пацієнт із фронту
На операційному столі опинився кремезний бородатий морський піхотинець з уламковими пораненнями грудної клітки, пошкодженою щелепою та осколками в спині. Він тримався спокійно попри сильний біль і коротко зауважив: «Все нормально, док».
Операція почалася стандартно: діагностували пробиту легеню, видалили кров із плевральної порожнини. Але ситуація ускладнилася, коли виявили уламок, що застряг у легеневій артерії.
Ось як описує ситуацію Олег Лузан:
«Бачив уже всяких. Цей з тих, хто буде триматися до останнього. Боляче, але тримається. Негоже так. Зараз допоможемо. Морфін, будь ласка. Легше? Угу, посплю…
Основна проблема в осколку, що пройшов у груди, пробив легеню і вгніздився в середостінні. Акурат у проєкції легеневої артерії. Лівого легеневого стовбура. Судина велика, крупна, тонкостінна. Тиск у ній начебто й невеликий, але як закровить — мало не здасться.
Роблю торакотомію, заходжу в плевральну порожнину. Трохи згустків крові, трохи рідкої. Пробита наскрізь легеня. Нічого особливого, але явно не все. Щось тут не те. Занадто тихо і спокійно. Шукаю.
Ага. Середостіння інфільтроване, прилипла верхня доля легені. Відгортаю її, як листок зошита у першому класі. Фібрин, кров, набряк. Некрасиво. І страшнувато. Бо судинні стовбури — не іграшкові. Серйозні стовбури: аорта, легеневий стовбур.
Мобілізую інтраплевральну частину лівої легеневої артерії. Заводжу магніт і по верхній її стінці отримую позитивну відповідь — спеціальний магніт явно «липне», тягнучи на себе металевий уламок. Ок.
Ще трохи «чищу» стінку, і магніт із характерним клацанням витягує осколок зі стінки судини. З ложа видаленого шматка металу виступає кубик гною. Все?
Чорний струмінь артеріальної крові б’є з пошкодженої стінки легеневої артерії раптово і безжально. Пролежень стінки. Або пропекло осколком. Або прогнило від інфекції. Не важливо вже. Рефлекторно затискаю артерію, тимчасово зупиняючи струмінь чорної крові. Що далі?
Треба перетиснути легеневу артерію центральніше, щоб мати змогу маніпулювати в ділянці дефекту. Не можу — занадто коротко. Однією рукою, утримуючи артерію, іншою рукою поволі колупаю і розкриваю перикард — серцеву сумку, у якій ще є відрізок легеневої артерії після відходження від загального стовбура. Ага. Обійшов! Лігатуру!
Легше. Затягую провізор і спокійно маніпулюю на судині — ушиваю дірку від осколка симпатичним синім обвивним шовчиком. Головне, щоб не прорізався. Наче ні. Відпускаю провізорну лігатуру в перикарді. Не кровить. Ну, і добре. Ну, і класно. Бл@ха. С@ка. Твою ж. Добре».
Одужання
Після операції морський піхотинець, якого буквально врятували з межі між життям і смертю, уже за кілька днів усміхався в коридорі лікарні. Лікар із теплом згадує їхню розмову:
«Здоровенний бородатий морпіх стоїть у коридорі й усміхається мені. Тисну його здоровенну лапу та вітаюся.
– Добрий ранок, док!
– Добрий ранок! Як ти?
– Нормально. Трохи болить. На перев’язку йду. Дякую!
– Давай, удачі!»
Універсальний воїн
Морські піхотинці — це спеціалізовані війська, здатні діяти в різних умовах і на різних фронтах: з моря, повітря та суші. Вони є незамінною частиною оборони, оскільки можуть здійснювати десантування на берег, захищати узбережжя, а також виконувати різноманітні завдання, пов’язані з охороною та протидією ворожому десанту. Однією з ключових характеристик морських піхотинців є їхня здатність діяти в умовах, які потребують високої фізичної та тактичної підготовки.
Особливістю морської піхоти є її прив’язаність до моря. Це дозволяє бійцям виконувати операції, пов’язані з морським і повітряно-морським десантуванням, а також здійснювати маневри в районі узбережжя. За словами генерал-лейтенанта Юрія Содоля, морпіхи — це універсальні воїни, здатні вести бойові дії з усіх напрямків.
Українська морська піхота зазнала значних втрат через російську анексію Криму у 2014 році, коли частина військових присягнула росії, залишившись на півострові. Проте, незважаючи на ці втрати, українські морпіхи продовжили службу. Наразі вони складаються з кількох ключових підрозділів: 35-ї та 36-ї бригад морської піхоти, 406-ї артилерійської бригади, 32-го реактивного артилерійського полку та окремого батальйону розвідників. Це підтверджує відновлення і зростання цих військ у складі Збройних Сил України.