Чернігів попрощався із лікаркою Гіссою Гольдіною

Дев’ятого жовтня Чернігів провів в останню путь лікарку Гіссу Гольдіну. Гісса Аркадіївна пішла з життя після тривалої війни із раком. Це сталося сьомого жовтня, увечері. Декілька сотен людей прийшли до покійницької, щоби попрощатися з нею. Біля труни з покійною співчуття примали чоловік Семен Якович та її сестра Людмила Аркадіївна. Люди плакати. Адже для когось – це втрата лікарки, яка врятувала життя, для іншого – втрата вчителя, доброго друга і колеги.

Починаючи з 1991 року Гісса Гольдіна працювала акушером- гінекологом у жіночій консультації Чернігівського пологового будинку. Згодом очолила гінекологічне відділення в Чернігівському обласному онкологічному диспансері. На похоронах подейкували, що для Гісси Гольдіної було серйозним психологічним ударом звільнення її з посади завідучки та призначення на це місце її ж учня. Вона пропрацювала в онкодиспансері до 2018 року і пішла звідти на посаду гінеколога в Чернігівську міську лікарню №4, де працює її сестра.



Своїм вчителем вважає її в.о. гендиректора КНП “Чернігівський медичний центр сучасної онкології” Юрій Шень:

Це був лікар відомий на всю область та який багато чого зробив для розвитку відділення. До неї зверталися не лише за професійною порадою, а й з особистими питаннями – вона завжди допомогала й ішла на поступки. Вона була надзвичайно цікавою людиною. Багато хто поважно ставилися до неї як до фахівця, любили її як людину. Дехто побоювався, проте завжди дослухався її фахової думки.

У практиці кожного лікаря є успіхи й поразки, все залежить від особливостей захворювання та конкретної клінічної картини. Гісса Аркадіївна гідно виходила із складних ситуацій, пролікувала і врятувала життя тисячам пацієнтів.

Серед тих, хто прийшов віддати останню шану й директорка Чернігівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Людмила Мазур.
 – Гісса Аркадіївна стала рятувальницею для мене. Завдяки моєму бажанню жити та її вмінню та рукам, я живу вже п’ятнадцятий рік поспіль і в мене немає рецидиву. За час мого перебування у стінах лікарні, яке тривало впродовж півроку, між нами виникли довірливі відносини. Я впевнилась, що це була потужна особистість, гарний менеджер, яка могла вибудувати роботу колектива. Вона ніколи ні під кого “не лягала”, ніколи не йшла на безглузді компроміси, була дуже вольовою особистістю. Хоча в той же час була твердою й цинічною – і це зрозуміло, адже у цій професії неможна емоційно втягуватись у проблеми хворих. Можливо, в неї й були якісь помилки, проте особисто мене вона врятувала. Тисячі людей вдячні їй. Сьогодні сюди прийшли її колишні пацієнти та колеги, щоб віддати данину пошани гідній людині.

Першого серпня цього року Гіссі Аркадіївні виповнилося 70 років, їй би ще жити та жити, проте онкологічне захворювання прискорило її смерть.

Єдиного сина Михайла на похороні не було, проте він приїздив з Ізраїлю до Чернігова близко двох тижнів тому.

За матеріалами сайту Gorod.cn.ua