Чернігів попрощався з лікаркою Гіссою Гольдіною

Дев’ятого жовтня Чернігів провів в останню путь лікарку Гіссу Гольдіну. Гісса Аркадіївна пішла з життя після тривалої боротьби з раком. Це сталося сьомого жовтня увечері. Декілька сотень людей прийшли до покійницької, щоби попрощатися з нею. Біля труни з покійною співчуття приймали її чоловік Семен Якович та сестра Людмила Аркадіївна. Люди плакали. Адже для когось це була втрата лікарки, яка врятувала життя, для інших — втрата вчителя, доброго друга й колеги.









Починаючи з 1991 року, Гісса Гольдіна працювала акушеркою-гінекологом у жіночій консультації Чернігівського пологового будинку. Згодом очолила гінекологічне відділення Чернігівського обласного онкологічного диспансеру. На похоронах подейкували, що для Гісси Гольдіної серйозним психологічним ударом стало звільнення з посади завідувачки та призначення на це місце її ж учня. В онкодиспансері вона працювала до 2018 року, після чого перейшла на посаду гінеколога до Чернігівської міської лікарні №4, де працює її сестра.


Своїм учителем її вважає в.о. генерального директора КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» Юрій Шень:

«Це була лікарка, відома на всю область, яка багато зробила для розвитку відділення. До неї зверталися не лише за професійною порадою, а й з особистими питаннями — вона завжди допомагала і йшла назустріч. Вона була надзвичайно цікавою особистістю. Багато хто поважав її як фахівчиню, любив як людину. Дехто побоювався, проте завжди дослухався до її професійної думки.

У практиці кожного лікаря є як успіхи, так і поразки — все залежить від особливостей захворювання та конкретної клінічної картини. Гісса Аркадіївна гідно виходила зі складних ситуацій, рятувала життя та допомагала тисячам пацієнтів».

Серед тих, хто прийшов віддати останню шану, була й директорка Чернігівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Людмила Мазур.

«Гісса Аркадіївна стала для мене рятівницею. Завдяки моєму бажанню жити та її вмінню й майстерності я живу вже п’ятнадцятий рік і не маю рецидиву. Під час мого перебування у стінах лікарні, яке тривало понад пів року, між нами виникли довірливі стосунки. Я переконалася, що це була сильна особистість, чудова організаторка, яка вміла вибудувати роботу колективу. Вона ніколи не підлаштовувалася під когось, не йшла на безглузді компроміси, залишалася вольовою та принциповою. Водночас була твердою й дещо цинічною — і це зрозуміло, адже у цій професії не можна дозволяти собі емоційне залучення до проблем пацієнтів. Можливо, в неї були помилки, але особисто мене вона врятувала. Тисячі людей вдячні їй. Сьогодні сюди прийшли її колишні пацієнти та колеги, щоб віддати данину пошани гідній людині».

Першого серпня цього року Гіссі Аркадіївні виповнилося 70 років. Їй би ще жити та жити, проте онкологічне захворювання забрало її життя передчасно.

Єдиного сина Михайла на похороні не було, проте він приїздив із Ізраїлю до Чернігова близько двох тижнів тому.

За матеріалами сайту Gorod.cn.ua